Question

Опишіть соціально економісне становище укр земель у Австрійській імперії ​

Answer 1

Ответ:

Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Її населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті – мадяризації, на Буковині – румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт.

Східна Галичина разом із частиною польських земель входила до складу "королівства Галіції та Лодомерії" з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 12 округів: Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславівський, Стрийський, Самбірський, частина Сяноцького та Перемишлянського округів входили до складу Східної Галичини. На чолі Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем.

Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями. Перші дві парові машини в Галичині з’явилися лише в 1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися головним чином винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрова, лісова, добувна галузі. Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості, так і сільського господарства, яке відігравало основну роль в економіці Західної України.

Объяснение:

Надіюсь допомогла)

Answer 2

У соціально-економічному вимірі ситуація земельних відносин в Австрійській імперії була складною. Земельні власники поділялися на два основні класи - шляхту та кріпаків. Шляхта мала право володіти та експлуатувати землю, займатися різноманітними справами та займати провідне місце у суспільстві. Вона звичайно була багата і мала всі можливості розвивати свій промисловий та торговий бізнес.

На відміну від шляхти, кріпаки не мали права на землю. Вони працювали на землевласників, надаваючи їм свої послуги за певну оплату. Кріпаки жили у залежності від земельного власника та не мали права на самостійне рішення щодо своєї долі та майбутнього. Вони були позбавлені соціальної та економічної свободи.

Крім шляхти та кріпаків, у Австрійській імперії було також значна кількість селян та ремісників. Вони, як правило, проживали в сільських районах та займалися сільським господарством або ремеслами. Земельні відносини у цих верствах були також різними - від залежності від земельних власників до володіння власною землею та підприємствами.

По економічному становищу земель у Австрійській імперії, варто зазначити, що у кінці XIX століття функціонувала основна сільськогосподарська система - феодальна система. Більшість земель цієї імперії була володінням шляхти або церкви, і мала феодальний характер. Майже всю землю використовували для сільського господарства, а також ведення торговельно-економічної діяльності. За цією системою земля передавалася по спадщині від одного покоління до іншого.

У цій імперії також були промислові райони, де працювали фабрики та заводи. Вони були розташовані переважно на території сучасної Австрії, Чехії та Угорщини. Велика кількість робочої сили залучалася до міст для здійснення різних видів робіт. Проте, багатство та промисловий розвиток були нерівномірно розподілені у цій імперії.

Загалом, соціально-економічне становище земель у Австрійській імперії було дуже специфічним і характеризувалося наявністю різних соціальних верств та нерівністю в розподілі земельних ресурсів та економічних можливостей.