Question

Абсолютна монархія Європи (17 ст)

Answer 1

Ответ:

Абсолютна монархія (від лат. absolutus — самодержавство, абсолютизм) — різновид монархічної форми правління, близької до диктатури, при якій вся повнота державної (законодавчої, виконавчої, судової, військової), а іноді і духовної (релігійної) влади знаходиться в руках монарха. Політичний режим абсолютної монархії пов'язаний з встановленням контролю над усіма сферами життя суспільства; при цьому поняття «абсолютної» («необмеженої») монархії умовно, оскільки можливості монарха обмежені розміром і якістю бюрократичного апарату, амбіціями церкви і талантом.

У вузькому, суворо науковому сенсі поняття «абсолютна монархія» збігається з поняттям абсолютизму і означає державний лад в країнах Західної Європи на пізньому етапі.

Теоретично, абсолютний монарх здійснює всю владу, але практично, монархія врівноважується політичними групами з числа соціальних класів і каст, як-от аристократія, духовенство, середніх і нижчих класів населення.

Деякі монархії мають слабкі (символічні) законодавчі та інші урядові органи, які монарх може змінювати або розпускати за власним бажанням. Країнами, де монарх досі зберігає абсолютну владу є: Бруней[1], Катар[2], Оман[3], Саудівська Аравія[4], Есватіні[5], ОАЕ[6] і Ватикан[7].

Answer 2

У 17 столітті у Європі існувала кілька країн з абсолютною монархією, системою правління, при якій монарх мав безобмежену владу. Основними країнами з абсолютною монархією в цей період були Франція, Англія, Іспанія та Російська імперія.

У Франції Людовик XIV був одним з найвідоміших абсолютних монархів. Він виступав як "сонце-король" і переконувався, що всі рішення приймаються ним особисто. Влада монарха була підкорена йому повністю, а знатніші шари суспільства виконували його накази.

У Англії король Карл I був ще одним прикладом абсолютного монарха. Проте, у нього виникли конфлікти з парламентом, що призвело до громадянської війни та в 17 столітті до скорочення повноважень монарха.

У Іспанії абсолютна монархія також існувала. Сузеренні права Габсбургів були розширені, і вони контролювали практично всі аспекти життя в країні. Владу Габсбургів змінили Бурбони наприкінці 17 століття, які зберегли абсолютне правління.

У Російській імперії абсолютна монархія була практикована під владою петріанської династії, зокрема Петра І. Він впровадив реформи, що виводили Росію з традиційного середньовічного устрою суспільства і перетворювали його в сучасну державу зі сильною централізованою владою.

Таким чином, абсолютна монархія в Європі у 17 столітті передбачала неприкосновеність та безобмежену владу монарха, що варіювалася в різних країнах. Вона відрізнялася в залежності від конкретного правителя та його політичних амбіцій.