Question

Політичний портрет Петра Григоренка будь лааааааааскааааа​

Answer 1

Ответ:

ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ (нар. 16.10.1907, с. Борисівка Приморського р-ну Запорізької обл. – 21.02.1987, Нью-Йорк, США).Генерал, правозахисник, учасник Другої світовоі війни, політичний, воєнний та громадський діяч, член-засновник Московської та Української Гельсінкських груп.

Народився в селянській сім'ї. Працював слюсарем, зчіплювачем вагонів, кочегаром, машиністом паровоза. Був активістом комсомольського руху. Один з організаторів комсомольського осередку у своєму селі (1922), делегат з'їзду (1930) і член ЦК Комсомолу України (1929-1931). У 1927 вступив у Комуністичну партію. У 1929 закінчив робітфак, вчився на інженерно-будівельному факультеті Технологічного інституту в Харкові (1929-1931).

З 1931 – фаховий військовий. Закінчив Військово-інженерну академію ім. Куйбишева, у 1934-1937 служив на командних посадах у Білоруському військовому окрузі, потім був слухачем академії Ґенерального штабу. У 1939-1943 служив на Далекому Сході, учасник боїв на р. Халкин-Гол (1939). У 1944-1945 – на фронтах Великої Вітчизняної війни, двічі поранений. Закінчив війну в званні полковника на посаді начальника штабу дивізії. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни і шістьма медалями. У грудні 1945 – вересні 1961 – на викладацькій і науковій роботі у Військовій академії ім. М.В.Фрунзе. Кандидат військових наук (1948), автор 83 робіт із військової історії, теорії і кібернетики. З 1959 – начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки, генерал-майор. У серпні 1961 закінчив докторську дисертацію.

Answer 2

Петро Григоренко був видатним українським політиком та дисидентом, який протягом свого життя боровся за права людини, свободу слова та демократію в СРСР. Його політичний портрет можна описати як відважного, принципового та непохитного в своїх переконаннях.

Петро Григоренко народився 3 лютого 1907 року в місті Захотін на території сучасної України. Він здобув вищу освіту в Київському університеті, де вивчав право. Після закінчення університету, він працював як адвокат та викладач права.

Проте політична ситуація в СРСР на початку 1960-х років викликала в Петра Григоренка сумніви та критику. Він став критикувати радянську систему та порушення прав людини. Це призвело до його виключення з Комуністичної партії та позбавлення звання адвоката.

У 1969 році Григоренко був засуджений на 12 років позбавлення волі за звинуваченням у "антирадянській агітації та пропаганді". Протягом цього періоду він перебував у різних в'язницях та тюрмах, де зазнавав фізичних та психологічних тортур. Але це не зламало його духу та віру в справу правди та свободи.

Після своєї звільнення у 1980 році, Григоренко продовжив боротьбу за права людини та демократію. Він активно співпрацював з правозахисними організаціями та міжнародними громадськими організаціями, щоб привернути увагу до порушень прав людини в СРСР.

Петро Григоренко помер 21 лютого 1987 року, залишивши по собі незабутнє спадщину борця за свободу та справедливість. Його політичний портрет відображає сміливість, відданість принципам та незламну волю боротися за правду та свободу.

Висновок: Петро Григоренко - це видатна постать, яка віддано працювала на благо свого народу та принципам демократії. Його політичний портрет є символом мужності та непохитності у відстоюванні прав людини та свободи.