Question

Охарактеризуйте соціальний устрій Київської держави

Answer 1

Ответ:

У Західній Європі населення поділялося на три стани (верстви): «ті, що моляться» (церковнослужителі), «ті, що воюють» (лицарі), «ті, що працюють» (селяни, ремісники та ін.) У Русі ж довгий час не існувало такого стану як духовенство, воно почало формуватися лише після прийняття у 988 р. християнства. У Київській державі 13–15% населення проживало у містах і селищах, яких нараховувалось близько 240. Проте лише 74 міста були із населенням близько 4–5 тис. чол. Одним із найбільших міст, не тільки у Русі, а й у Європі, був Київ, в якому мешкало приблизно 35–40 тис. чол. Кожне місто мало свій дитинець, де зосереджувалися органи влади та управління, та посад, у якому мешкало ремісничо-торгове населення. Основну масу населення Київської Русі складали селяни, які займалися землеробством та несли різні феодальні повинності, зокрема такі: данина (сплата продуктами: медом, хутром, зерном); відробіток (відпрацювання на полі землевласника) та повоз (постачання коней і транспорту для потреб князя).

Answer 2

Київська держава, також відома як Київська Русь, була середньовічною державою, що існувала з IX по XII століття на території сучасної України та частково Білорусії та Росії. Соціальний устрій Київської держави був заснований на феодальних відносинах та залежності між верхівкою та низом суспільства.

У верхівці суспільства Київської держави знаходилися князі та бояри. Князь був головою держави і володарем всієї території. Він мав безпосереднє керівництво над армією, законотворчою владою та виконавчою владою. Бояри були помічниками князя та представниками верхівки в різних регіонах держави. Вони мали значний вплив на прийняття рішень та управління державою.

Низ суспільства включав кілька категорій. Серед них були селяни, які працювали на землі та платили панам (князю та боярам) податки. Селяни не мали великого впливу на політичні рішення та були залежні від верхівки. Крім того, у Київській державі існували купці, ремісники та слуги, які були також залежні від волі верхівки.

Основними засобами праці в Київській державі були сільське господарство та ремесло. Сільське господарство забезпечувало продовольство для населення, а ремісники виготовляли різні предмети першої необхідності. Торгівля також відігравала важливу роль у соціальному устрої, зокрема, у розвитку міст та збільшенні багатства верхівки.

Релігія також мала велике значення в соціальному устрої Київської держави. Християнство, зокрема православна церква, була прийнята як державна релігія. Це дозволило церкві мати значний вплив на політичні та соціальні рішення.

Загалом, соціальний устрій Київської держави був побудований на феодальних відносинах, залежності та релігійному впливі. Князь та бояри мали значний вплив і контроль над суспільством, тоді як низ суспільства був залежним від волі верхівки.