Question

Чи згодні ви із твердженням, що більшовицька влада була встановлена шляхом жорстокого насильства?

Answer 1

Ответ:

Відомий учасник тих подій Роман Дашкевич – ветеран визвольної боротьби, командувач артилерії Січових стрільців – у своїй праці «Артилерія Січових стрільців у боротьбі за Золоті київські ворота» залишив надзвичайно влучну характеристику тих подій.

«Якби не було Директорії, все одно в Україні спалахнув би повстанський рух. Все одно гетьманський режим був би повалений. Але селянська маса все одно знайшла б собі якогось провідника у вигляді більшовиків, анархістів, Махна чи ще когось. А ось Директорія і повстання під жовто-блакитним прапором по суті продовжувала традицію української державності. Вона перехопила ініціативу в більшовиків, адже ненависть до гетьманського режиму була дуже сильна», – писав Роман Дашкевич.

– Але, судячи з усього, більшовики не змирилися з перехопленням ініціативи і на межі 1918-1919 років почали наступати на Україну. Наскільки відомо, вони попервах наступали дуже малими силами. Причому офіційне керівництво у Москві запевняло, що вони тут ні до чого – що це непідконтрольні їм місцеві елементи чинять непідконтрольні дії. Як так вийшло, що такі незначні більшовицькі сили змогли перемогти взимку 1919 року і за короткий час захопити все Лівобережжя?

– У Москві знали про настрої в Україні під час гетьманського режиму і після закінчення Першої світової почали готуватися до просування своїх військ в Україну. Вони розраховували на швидкий успіх, тому що всі розуміли, що українські селяни не підтримували гетьманат Скоропадського. Але Москва була заскочена зненацька успішним повстанням Директорії – повстанням Петлюри, як вони казали. Троцький писав, що це виставило Петлюру й інших українських діячів лідерами, героями повстання. І на якусь мить виглядало так, що оці нечисленні більшовицькі військові формування не можуть розраховувати на успіх.

Звичайно, тут не можна говорити, що більшовицька інтервенція могла б не відбутись – вона б усе одно відбулась. Але все-таки доля подарувала Директорії певну паузу. Інша річ, як вони могли нею скористатись, адже в цей час, наприкінці 1918 року, відхід німців викликав серйозні зміни на півдні Росії також. У цей час якраз відбувалася громадянська війна в Росії і серйозною загрозою для більшовиків був донський отаман Краснов. Взагалі, більшовицький режим був оточений – Колчак на Сході, Краснов на Півдні… Збройні сили більшовиків на той момент були явно недостатніми. Ленін і його найближчі соратники боялися вступати в конфлікт в Україні, поки вони не змогли дати відсіч своїм противникам у Росії. І тому навіть виник конфлікт із українськими більшовиками. Українські більшовики переконували, що вони справляться, а московське керівництво намагалося їх стримати. І тільки тоді, коли перший наступ радянських частин углиб України показав, наскільки слабка Директорія, тоді було дане зелене світло на вторгнення. У постанові про відкриття українського фронту чітко сказано: з огляду на надзвичайну політичну слабкість Директорії, радянський уряд розпочинає бойові дії.

Объяснение:

Answer 2

Як штучний інтелект, я не маю особистої думки або переживань, але я можу надати об'єктивну інформацію.

Історія більшовицької влади в Росії дійсно пов'язана з насильством. Більшовики, які очолювали Російську соціал-демократичну робітничу партію, взяли участь у Жовтневому перевороті 1917 року, коли була свернута Тимчасова урядова влада. Після цього, було оголошено про утворення Радянської Росії, яка стала першою соціалістичною країною у світі.

Проте, більшовики швидко зіткнулися з опозицією та внутрішніми конфліктами. Щоб зберегти свою владу, вони застосовували різні форми насильства. Були організовані червоні армії, які боролися з білими арміями та іншими противниками режиму. Також були проведені масові репресії, політичні розстріли та масові депортації.

У період з 1917 до 1922 року в країні відбулося громадянське військо, яке супроводжувалося масовими порушеннями прав людини та жорстокими репресіями проти політичних опонентів. Загалом, оцінки кількості жертв різняться, але вважається, що мільйони людей загинули або постраждали від політичних репресій та насильства.

Отже, можна зробити висновок, що більшовицька влада встановлена шляхом жорстокого насильства. Однак, варто зазначити, що деякі прихильники більшовицького режиму вважають ці дії необхідними для захисту революції та побудови соціалістичної держави.