Question

Ессе на тему дипломатія богдана хмельницького як засіб збереження української козацької держави ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ИЛИ МЕНЯ УБЬЮТ БЛ

Answer 1

ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, Дипломатична служба Української козацької держави – група посадовців Укр. козац. д-ви 1648–57, які виконували функції спеціалізованої держ. структури, що займалася проведенням зовн. політики. Утворена за традиціями Війська Запорозького і діяла без оформлення у відповідну спец. установу. Управління цією службою здійснювалося старшинською радою (див. Рада генеральної старшини) й гетьманом. Рада розробляла напрями зовн. політики, умови угод і договорів. Гетьман здійснював практичне кер-во зносинами з ін. країнами: приймав і відправляв іноз. посольства та вів з ними переговори, інструктував укр. послів і заслуховував їхні звіти, брав участь у виробленні найважливіших дипломатичних актів і підписував їх. Поточну роботу виконувала Генеральна військова канцелярія, писарі якої готували відповідну документацію.

Упродовж 1648 зусилля дипломатичної служби Укр. козац. д-ви спрямовувалися на збереження військ.-політ. союзу з Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, залучення правителів Рос. д-ви й Трансільванського князівства до боротьби за корону в Речі Посполитій. 1649–53 осн. увага приділялася досягненню визнання з боку Польщі й ін. країн незалежності Укр. козац. д-ви, запобіганню створення антиукр. коаліції, пошуку надійного протектора (див. Протекторат). Протягом 1654–57 служба займалася формуванням антипольс. союзу д-в, нейтралізацією політики Польщі й Криму, возз'єднанням зх.-укр. регіону з козац. Україною, захистом внутр. суверенітету від посягань царського уряду. Важливою сферою діяльності дипломатів 1648–57 був збір різноманітної інформації про характер міжнар. відносин, внутр.-політ. становище потенційних союзників і противників, їхню військ. потужність тощо.

На основі козац. традицій склався власний церемоніал прийому іноз. гінців, посланців і послів, ведення з ними переговорів та організації безпеки їхнього пересування теренами д-ви, постачання для них і конвою продовольства й фуражу. Форма прийому (як правило, в Чигирині) залежала від рангу (гонець, посланець, посол) особи, яка приїжджала з візитом, політ. статусу того, хто її посилав, і важливості покладеної на неї дипломатичної місії. Участь гетьмана в зустрічі посольств практикувалася рідко; цю функцію виконував хтось із ген. старшин чи полковників. Чл. посольств отримували помешкання неподалік від місця проживання Б.Хмельницького, їх брали на утримання скарбниці. Існували відмінності в ритуалах аудієнцій для послів різних країн, що зумовлювалося врахуванням традицій їхньої дипломатичної служби та політ. цілями укр. уряду. Секретні питання обговорювалися лише гетьманом наодинці з послом в окремій кімнаті. Прикметними рисами етикету були інтенсивність переговорного процесу та його швидке завершення.

Д.с.Б.Х. мала у своєму складі перекладачів, знавців доріг, людей, пристосованих до мандрівного життя, секретарів посольств, посланців і послів. Функцію останніх переважно виконували полковники й ген. старшини, які уповноважувалися гетьманом укладати угоди й договори. Склад і чисельність посольств залежали від важливості дорученої їм дипломатичної місії. Велика увага приділялася оформленню відповідної документації. Листи, адресовані монархам, підписувалися гетьманом й скріплювалися печаткою. Інколи гетьман вдавався до титулатури "Божою милістю", що використовувалася європейськими монархами. Практикувалися різноманітні стилі написання листів до іноз. правителів і глав урядів, що було зумовлено враховуванням узвичаєних у тих чи ін. країнах норм етикету. Як правило, зміст укладених договорів в Укр. козацькій д-ві не розголошувався і був відомим дуже обмеженому колу осіб

Answer 2

Дипломатія Богдана Хмельницького відіграла важливу роль у збереженні української козацької держави в складний період її існування. Під керівництвом Хмельницького Україна зуміла здобути підтримку великих європейських сил, досягти перемовин зі сусідніми країнами та вести успішну зовнішньополітичну діяльність. Ці напрацювання стали вирішальними для збереження незалежності та територіальної цілісності України.

Одним із ключових аспектів дипломатії Хмельницького була його здатність налагоджувати стратегічні альянси. Він розумів необхідність підтримки сильних партнерів, і тому звернувся до Османської імперії з проханням про військову допомогу проти Польщі. Це рішення стало вирішальним, оскільки сприяло залученню могутнього союзника до боротьби проти польського впливу.

Дипломатія Хмельницького також виявилася успішною у взаєминах з Московським царством. Богдан Хмельницький зумів об'єднати козацькі та російські сили для боротьби з польськими загарбниками. Укладений Хмельницьким договір Білоцерківського примирення в 1654 році встановив союз України та Москви, забезпечивши подальшу підтримку від Росії у боротьбі за незалежність.

Однак, дипломатична діяльність Хмельницького не обмежувалася лише укладанням союзів. Він володів мистецтвом перем