Вопрос задан 17.06.2023 в 12:27. Предмет История. Спрашивает Лобанова Валерия.

Есе персько-грецькі війни

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Смирнов Евгений.
Оскільки Спарта була важкодоступною з моря, а на суші зміцнила Коринфський перешийок, то основна підготовка до наступної війни з персами велася в Афінах. Фемістокл висунув радикальну морську програму, яка була прийнята афінським демосом. 487-486 рр. до н.е. за його ініціативою народні збори вирішили, що посада архонта буде обиратися за жеребом і не лише з числа першого майнового класу (пентакосіомедимнів), але й з другого (вершників). Це сприяло тому, що ареопаг поповнювався представниками більш широких соціальних верств. За реформами Фемістокла архонт-полемарх втрачав функції верховного військового начальника, і вони переходили до колегії 10 стратегів. Він почав будівництво так званих Довгих стін, які з'єднували Пірей та Афіни, і укріплень навколо міста. Для остаточного завершення своїх планів він домігся вигнання шляхом остракізму Аристіда 483-482 рр. до н.е. План посилення морської могутності Афін вимагав побудови нового флоту. Необхідні для цього кошти він запропонував отримати з Лаврійських срібних копалень (до цього прибутки з копалень поділялися між громадянами). За ці гроші Фемістокл побудував 100 нових трієр. Крім того, посилаючись на агресивність Егіни, він ввів повинність трієрархію, за якою багаті громадяни повинні були побудувати і спорядити по одному кораблю. І, нарешті, Фемістокл став залучати для служби на флоті найбідніші верстви афінського населення - фетів, оскільки така служба не вимагала грошей на озброєння, але сприяла демократизації політичного устрою.
Завдяки морській програмі Фемістокла було побудовано 200 трієр (екіпаж кожної складався з 180 веслярів і матросів та 20-30 воїнів і стрільців). Події найближчих подій довели правильність політики Фемістокла.
Перерва в греко-перських війнах була викликана внутрішньополітичними причинами у самій Персії. 486 р. до н.е. під час підготовки до нового походу спалахнуло антиперське повстання в Єгипті. Через рік помер Дарій І і царем став Ксеркс (485-465 рр. до н.е.), який з 483 р. до н.е. почав безпосередню підготовку до походу. Але в 482 р. до н.е. спалахнуло повстання у Вавилоні, яке було жорстоко придушене. Після 3-річної роботи підготовка до походу була завершена: прорили канал на півострові Акте; на фракійському узбережжі було створено 5 продовольчих баз для постачання; через Геллеспонт було побудовано подвійний міст (перший був зруйнований бурею, а будівельники страчені); шляхом переговорів з Карфагеном були ізольовані західні греки (розпочалася війна в Сицилії); вся північна Греція підкорилася персам без бою. [ 1, 131-132 ]
3.2. Похід Ксеркса
Загроза війни змусила греків задуматися про об'єднання своїх сил. 481 р. до н.е. було скликано загальноеллінський з'їзд, який постановив утворити Панеллінську лігу з центром у Коринфі на чолі зі Спартою. Однак у цей союз увійшла лише 31 держава, що складало меншість від існуючих полісів. За співчуття персам громадяни цих держав підлягали смертній карі. Страх перед навалою персів був настільки сильним, що навіть дельфійський оракул передбачив поразку греків, вперше і востаннє помилившись.
Ксеркс зібрав величезне військо. За перебільшеними даними стародавніх авторів, кількість військ Ксеркса була визначена так: розташували в полі 10 тис. воїнів пліч-о-пліч і окреслили коло на землі. Цю площину заповнювали 170 разів: у Ксеркса було 1 млн. 700 тис. чоловік піхоти. А разом з кіннотою, моряками, носильниками і обозом - греки любили точні числа - було 5 млн. 283 тис. 220 чоловік.
Однак, реальніше, вся армія складалася з 100-150 тис. чол., з них – 10 тис. піхоти і 12 тис. кінноти - відбірні війська перської гвардії. Навесні 480 р. до н.е. перси, пройшовши через Геллеспонт, вирушили по Фракійському узбережжі у напрямку до Македонії, а флот плив уздовж берега
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Персько-грецькі війни були серією конфліктів між Персією (Ахеменідською державою) та давньогрецькими полісами (містами-державами) в V-V століттях до н.е. Ці війни відбувалися в різних періодах і мали різні причини та наслідки.

Перша персько-грецька війна (492-490 до н.е.)

Перша персько-грецька війна відбулася в 492-490 до н.е. і була спричинена амбіціями перського царя Дарія I підкорити грецькі поліси та покарати їх за підтримку повстання в Іонії. Головними подіями цієї війни були битва при Марафоні, де афінська армія перемогла перського вторгнення, та битва при Марафонській затоці, де перські сили зазнали поразки.

Друга персько-грецька війна (480-479 до н.е.)

Друга персько-грецька війна відбулася в 480-479 до н.е. і була спричинена новим перським царем Ксерксом I, який бажав помститися грекам за поразку в першій війні. Головними подіями цієї війни були битва при Термопілах, де спартанський король Леонід зі своїми військами стримував перську армію, і битва при Платеях, де грецькі сили здобули перемогу над персами.

Третя персько-грецька війна (460-449 до н.е.)

Третя персько-грецька війна відбулася в 460-449 до н.е. і була спричинена афінською амбіцією розширити своє впливове сферу на Сході. Головними подіями цієї війни були афінська експедиція до Єгипту та битва при Евбоїї, де афінські сили зазнали поразки.

Четверта персько-грецька війна (399-387 до н.е.)

Четверта персько-грецька війна відбулася в 399-387 до н.е. і була спричинена спробою перського царя Артаксеркса II підкорити грецькі поліси. Головними подіями цієї війни були битва при Кунаксі, де грецькі сили зазнали поразки, і битва при Лейктрах, де спартанська армія перемогла перського вторгнення.

П'ята персько-грецька війна (396-387 до н.е.)

П'ята персько-грецька війна відбулася в 396-387 до н.е. і була спричинена спробою перського царя Артаксеркса II підкорити грецькі поліси. Головними подіями цієї війни були битва при Кунаксі, де грецькі сили зазнали поразки, і битва при Лейктрах, де спартанська армія перемогла перського вторгнення.

Шоста персько-грецька війна (387-386 до н.е.)

Шоста персько-грецька війна відбулася в 387-386 до н.е. і була спричинена спробою перського царя Артаксеркса II підкорити грецькі поліси. Головними подіями цієї війни були битва при Кунаксі, де грецькі сили зазнали поразки, і битва при Лейктрах, де спартанська армія перемогла перського вторгнення.

Сьома персько-грецька війна (396-387 до н.е.)

Сьома персько-грецька війна відбулася в 396-387 до н.е. і була спричинена спробою перського царя Артаксеркса II підкорити грецькі поліси. Головними подіями цієї війни були битва при Кунаксі, де грецькі сили зазнали поразки, і битва при Лейктрах, де спартанська армія перемогла перського вторгнення.

Зазначені деталі про персько-грецькі війни були отримані з результатів пошуку та можуть бути підтверджені за допомогою відповідних джерел

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос