Question

1.Дайте визначення понять : меркантнлізм, протекціонізм. 2.Доведіть, що Франція наприкінці 16-на поч.18ст. розвивалась як абсолютистська держава. 3.Назвіть причини і наслідки національно - визвольної війни в Нідерландах. 4.Охарактеризуйте правління Єлизавети 1. 5.Опишіть внутрішшній устрій речі Посполитої. 6.Як Вестфальський мир заклав основи сучасного світового порядку.

Answer 1

Ответ:

ОбъяснУ другій половині XVII - на початку XVIII ст. (за часів правління Людовіка XIV) абсолютизм у Франції досяг свого апогею. Цей період часто називали «золотою добою», «добою Людовіка XIV», а його самого «король-сонце». Влада монарха надзвичайно зросла. Особа короля майже обожествлялася, а урочистий придворний церемоніал, нескінченні святкування і спорудження нової пишної королівської резиденції у Версалі мали символізувати торжество абсолютизму. «Держава - це я», - казав король.

Нескінченні війни та витрати на утримання королівського двору повністю поглинали державні кошти. З 54 років самостійного правління Людовіка XIV 33 роки пройшли у війнах. Податки і постійні війни значно підірвали економічне становище держави. Зростало невдоволення народу, буржуазії і дворянства. Навіть спроби талановитого міністра фінансів Кольбера не змогли вивести Францію з важкого економічного стану. Він активно проводив політику меркантилізму, намагався захистити французьку економіку протекціоністськими митами, заохочував створення великих мануфактур, надавав їм різні пільги і привілеї.

Після смерті Людовіка XIV престол перейшов до його правнука - Людовіка XV (1715-1774). За його правління Франція продовжувала вести війни, які не були потрібні ні народу, ні державі, а лише ускладнювали становище країни. У результаті Семилітньої війни, яку Франція вела проти Англії та Пруссії, вона втратила майже всі свої колонії у Північній Америці та Індії.

Фінансова криза в державі посилювалася величезними витратами На утримання придворної аристократії, яку складали майже 4 тис. дворян зі своїми сім'ями і слугами. Весь свій час король присвячував балам, полюванням, виставам та іншим розвагам. Людовіку XV приписували слова: «Після Нас хоч потоп» і «На мій вік вистачить».

2. Економічний розвиток Франції у другій половині XVIII ст.

Із середини XVIII ст. у Франції прискорився розвиток промисловості, торгівлі й сільського господарства. Населення країни зросло в 1790 р. до 26 млн чол., з яких майже 85 % проживало в селах. Селянам належало близько 40 % землі, але вони були лише її користувачами, оскільки права власності залишались у дворян. Хоча кріпаків у країні майже не залишилося, селяни продовжували виконувати численні феодальні повинності. За користування ділянкою вони мусили платити сеньйору грошовий внесок - ценз, вносити оброк - шампар - від чверті до половини врожаю, а іноді виконувати панщину. Великих збитків селянським господарствам завдавало право дворян полювати да орних землях, сплата державі численних задатків і церковної десятини. В окремих провінціях Франції, зокрема на Північному Заході, поступово зростала кількість замож-дзх селянських господарств.ение:

Answer 2

1. Меркантилизм - економічна теорія і практика, що розглядалася в період з 16-го по 18-й століття. Основними принципами меркантилізму були активний зовнішньоторговельний баланс, накопичення золота і срібла, захист внутрішнього виробництва та промисловості за допомогою протекціоністських заходів, таких як встановлення митних бар'єрів та експортних обмежень.

Протекціонізм - економічна політика, спрямована на захист внутрішнього виробництва та промисловості від конкуренції з-за кордону шляхом встановлення митних бар'єрів, тарифів, квот та інших обмежень на імпортні товари. Протекціонізм може бути використаний для стимулювання внутрішнього виробництва, створення робочих місць і збереження національної економічної незалежності.

2. Франція на початку 16-го століття була феодальною країною з роздробленою владою. Проте, під впливом правління Людовика XIV, Франція перетворилася на абсолютистську державу. Людовик XIV, відомий як Сонцеклятий, зосередив владу в своїх руках, підкоривши шляхту та розпочавши централізацію державної влади. Він ввів ряд реформ, таких як збільшення ролі королівського апарату, створення постійної армії, розвиток промисловості та зовнішньої торгівлі. Ці заходи допомогли Франції стати однією з наймогутніших держав того часу.

3. Національно-визвольна війна в Нідерландах, також відома як Війна вільних нідерландів, була проведена в період з 1568 по 1648 рік. Причинами війни були релігійні та політичні суперечки між католиками та протестантами, бажання нідерландських провінцій отримати незалежність від іспанського правління та захист своїх прав і свобод.

Наслідки війни були значними. Нідерланди отримали незалежність від Іспанії, що дало поштовх до розвитку республіканської форми правління. Війна також призвела до розвитку морської торгівлі та навчання, що зробило Нідерланди однією з найбагатших та найвпливовіших держав того часу.

4. Єлизавета I, правителька Англії з 1558 по 1603 рік, була однією з найвідоміших і успішних монархів в історії Англії. Вона була відома своєю сильною та енергійною лідерською особистістю.

Правління Єлизавети I характеризувалося розвитком культури, літератури та морської торгівлі. Її часи відомі як Епоха Відродження в Англії. Єлизавета I також зміцнила владу монархії, зберегла релігійну стабільність та здійснила успішні військові операції проти Іспанії, таких як знищення Іспанської Армади.

5. Річ Посполита, також відома як Польсько-Литовська Королівщина, була федеративною державою, що існувала з 16-го по 18-й століття. Внутрішній устрій Речі Посполитої характеризувався складною структурою влади.

Реч Посполита мала двох королів - короля Польщі та великого князя Литви. Влада була поділена між шляхтою, яка мала значний вплив на прийняття рішень, та сеймом, законодавчим органом. Проте, рішення потребували загального згоди всіх станів, що часто призводило до політичного паралізу.

6. Вестфальський мир, укладений в 1648 році, поклала основи для сучасного світового порядку. Цей мир широко визнано як закінчення Тридцятирічної війни в Європі.

Вестфальський мир встановив принципи суверенітету національних держав та недоторканності їх внутрішніх справ. Він також дозволив розподіл влади в Європі між різними державами та визначив нову карту Європи. Договір також забезпечив свободу віросповідання та принцип ненападу.

Вестфальський мир був важливим кроком в становленні міжнародного права та принципів взаємовідносин між державами. Він створив основу для подальшого