Question

Доаоможіть дуже срочно треба Поміркуйте, що дає підстави для пропонового висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки."Через свої радикальні погляди хлопомани викликали підозру як у поляків, так і в росіян. Патріотично налаштовані поляки вважали хлопоманів зрадниками "польської справи'. Російська влада та прихильники її зміцнення в Правобережній Україні також ставилися до хлопоманів з підозрою та вважали, що ті в такий спосіб намагаються прив'язати прострий народ до польської національності, підбурюють його незадоволення російською владою"​

Answer 1

Ответ:

ХЛОПОМАНСТВО — народницько-культ. течія інтелігенції української в Правобережній Україні, яка виникла наприкінці 1850-х рр. і протрималася до придушення польського повстання 1863—1864. Отримала назву з польс. мови на означення прихильників селянства; згодом цю назву перебрали самі її учасники. Цей рух під впливом ідей Заходу проявився спочатку серед освіченої молоді, зокрема студентів Ун-ту Святого Володимира в Києві, які належали до польських або давно сполонізованих укр. шляхетських родин, але внаслідок народницького світогляду почали відмовлятися від соціальної й культ. солідарності зі своїм станом і намагалися зблизитися з місц. укр. селянством. Усвідомивши, що варто служити тому народові, серед якого живеш, вони переходили в православ’я, відмовлялися від підтримки польс. руху, відійшли від польс. студентських орг-цій і заснували укр. громаду. Почали говорити й писати по-українськи, брати участь у сел. святах, вдягалися в нар. одяг, вживали сел. їжу, вели сел. спосіб життя, родичалися і навіть одружувалися з селянками. Так вони підкреслювали, що на відміну від рос. д-ви визнають існування укр. народу.

Х. знайшло також відгук серед молоді Лівобережної України, зокрема в Полтаві, Чернігові, перекинулося до Харкова, Одеси й ін. міст. Серед основоположників Х. були: В.Антонович, Т.Рильський, Б.Познанський, К.Михальчук, П.Житецький, П.Чубинський. Ідеологом Х. був В.Антонович, який також окреслив і програму його існування. Відповідаючи на докори з польс. боку в зраді й ренегатстві, В.Антонович закликав повернутися до народності, колись покинутої предками, й активно працювати для неї, щоб спокутувати гріхи своїх батьків перед народом. Відкидаючи звинувачення у своїй співпраці із рос. революціонерами, хлопомани опублікували за підписом 21 особи "Отзыв из Киева" (перша назва "Общественные вопросы") в катковській "Современной летописи", в якому відмовлялися від радикальних методів боротьби, проголошуючи єдиною своєю метою турботи про нар. освіту, спростовували також закиди в сепаратизмі, оскільки не ставили питання про відокремлення України від Росії, вважаючи, що для непідготовленого і в більшості неосвіченого народу ця проблема не була актуальною. Вони не визнали польс. істор. претензій на укр. території та оголосили діяльність польс. повстанців в Україні безглуздою. Підкреслення аполітичності випливало з переконання, що насамперед слід піднести освіту й к-ру народу. Тому хлопомани діяли легально, щоб не наразитися на закиди в революц. діяльності.

Через свої радикальні погляди хлопомани викликали підозру як у поляків, так і в росіян. Патріотично налаштовані поляки вважали хлопоманів зрадниками "польської справи" та помстилися їм, надавши інформацію про них рос. властям; рос. влада та прихильники її зміцнення в Правобереж. Україні також ставилися до хлопоманів з підозрою та вважали, що ті в такий спосіб намагаються прив’язати простий народ до польс. національності, підбурюють його незадоволення рос. владою ("москалями"), використовують незнання ним великорос. літ. мови. При Київському генерал-губернаторстві була створена слідча комісія, щоби з’ясувати основи хлопоманського руху. Один з авторів статті, вміщеної у "Вестнике Юго-Западной и Западной России", назвав їх "істинними дітьми Польщі, які тягнуть народ до заклятого ворога", та звинуватив, що вони першими почали називати "малоросів" українцями для того, аби відібрати в назві народу нелюбиме ними слово "Русь" і таким чином зменшити перед польс. небезпекою чисельність "руського" народу.

Із 1859 хлопомани працювали в Київ. громаді (див. Громади); допомагали організовувати недільні школи, співпрацювали з редакцією "Основи". Під час літніх вакацій організовували мандрівки по Україні, щоб пізнати край і його людей. Після польс. повстання 1863—64 припинили свою діяльність, перенісши її без орг. оформлення до Київської громади. Хлопомани внесли великий вклад у формування укр. ідентичності, розпочавши дослідження історії, к-ри народу, та у формування худож. укр. літератури на основі нар. мови. Своєю діяльністю вони заклали чіткі світоглядні орієнтири щодо формування нації української для майбутніх поколінь.

Answer 2

Background Information

The statement suggests that the Hlopoman movement in Ukraine, due to their radical views, raised suspicion among both Poles and Russians. Patriotic Poles considered the Hlopomans as traitors to the Polish cause, while the Russian authorities and their supporters in Right-Bank Ukraine viewed them with suspicion, believing that they were attempting to attach the common people to the Polish nationality and incite dissatisfaction with Russian rule.

Arguments in Support of the Statement

1. Radical Views of the Hlopomans: The Hlopoman movement was known for its radical views and actions. They advocated for the abolition of serfdom, redistribution of land, and the establishment of a democratic society. These radical ideas could have raised suspicion among both Poles and Russians, who may have seen them as a threat to their respective interests. - According to a search result, the Hlopomans were considered radical and revolutionary, seeking to challenge the existing social and political order [[1]].

2. Perceived Betrayal of the Polish Cause: Patriotic Poles, who were striving for Polish independence and the preservation of Polish culture, may have viewed the Hlopomans as traitors to the Polish cause. The Hlopomans' focus on the rights and interests of the common people, rather than the nationalistic aspirations of the Polish elite, could have led to suspicion and accusations of betrayal. - A search result suggests that the Hlopomans were seen as a threat to the Polish national cause by some patriotic Poles [[2]].

3. Russian Authorities' Suspicions: The Russian authorities and their supporters in Right-Bank Ukraine may have viewed the Hlopomans with suspicion due to their potential influence on the common people. They may have believed that the Hlopomans were attempting to attach the Ukrainian population to the Polish nationality, thereby undermining Russian control and inciting dissatisfaction with Russian rule. - According to a search result, the Russian authorities were suspicious of the Hlopomans and their potential to incite dissatisfaction with Russian rule [[3]].

Arguments Against the Statement

1. Diverse Views within the Polish and Russian Communities: While some Poles and Russians may have viewed the Hlopomans with suspicion, it is important to note that not all members of these communities held the same opinion. There were likely individuals who supported or sympathized with the Hlopoman movement, seeing it as a means to address social and political issues. - It is important to consider that public opinion within any community can vary, and not all Poles or Russians would have viewed the Hlopomans negatively.

2. Alternative Motivations for Suspicion: While suspicion towards the Hlopomans may have existed, it is also possible that some of the concerns raised were driven by political or ideological motivations. The Hlopomans' radical ideas and actions could have threatened the existing power structures and interests of both the Polish and Russian elites, leading to their portrayal as a threat or as agents of foreign influence. - It is important to consider the broader political and social context in which the Hlopoman movement emerged, as well as the interests and motivations of different groups involved.

Conclusion

The statement suggests that the Hlopoman movement in Ukraine raised suspicion among both Poles and Russians due to their radical views. While there is evidence to support this claim, it is important to acknowledge that not all members of these communities held the same opinion. Additionally, alternative motivations for suspicion, such as political or ideological concerns, should be considered.