Question

Уявна розповідь про мандрівників купців руськими землями||| помогите пожалуйста

Answer 1

Ответ:

В літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися й поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу – так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку. Велика-бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі. В книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: любляче мене  - люблю, а хто дошукується мене – знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з богом і наймудрішими мужами.

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину. І інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

Объяснение:

Answer 2

Колись давно, у далеких краях Руських земель, існувала група мандрівників, які були купцями. Вони були відомі своїми великими караванами, наповненими різними цінними товарами, які вони майстерно торгували між різними містами.

Ці мандрівники-купці були справжніми відкривачами, їхні походи пролягали через густі ліси, безкрайні степи та потужні річки. Вони були знайомі з кожним куточком Руських земель і знали найкоротші шляхи і найліпші місця для торгівлі.

У кожному каравані були різні торговельні товари, які привозили з різних країн і міст. Вони мали шовкові тканини з Китаю, прянощі з Індії, металеві вироби з Польщі та багато іншого. Купці вміли просувати свої товари, використовуючи витончений мистецтво переконування та вміння домовитися про вигідні угоди.

Протягом своїх мандрівок, мандрівники-купці зустрічалися з різними людьми та культурами. Вони пізнали жителів гірських сел, які вирощували рідкісні трави та зілля, що мали цілющі властивості. Вони також познайомилися з великими міщанами, які вміли виробляти розкішні шкіряні вироби та унікальні прикраси.

Але не всі зустрічі були дружніми. Іноді мандрівники-купці стикалися з бандитами та злочинцями, які намагалися позбавити їх товарів. Але завдяки своїй винахідливості та сили, купці завжди змогли відстояти свої товари та захистити себе.

Мандрівки купців були повні небезпек та пригод. Вони випробовували на собі суворі погодні умови, важкі шляхи та небезпеки, які чатували на них на кожному кроці. Але ці мандрівки також дарували їм незабутні враження, нові знайомства та можливість розширити свої знання про світ.

Таким чином, мандрівники-купці були справжніми героями свого часу. Вони не лише розповідали про свої подорожі, але й приносили з собою нові ідеї, культури та розкішні товари, які змінювали життя людей на Руських землях. Їхні походи залишили незабутні сліди в історії та культурі цих земель.