Вопрос задан 13.06.2023 в 01:51. Предмет История. Спрашивает Смирнов Евгений.

Повсякденне життя українського духівництва 16 століття​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Шандренко Денис.

Ответ:

Духовенство складало окрему суспільну верству. Під польською владою православна Церква втратила своє привілейоване становище. Польська влада контролювала всі вищі церковні посади.

Духовенство поділялося на "біле" та "чорне". "Біле" (церковне) духовенство було близьким до селянського середовища, мало можливість глибше проникати в життя селян та впливати на нього. Як писав М. Грушевський, воно було охороною національних традицій, національної свідомості українців, "Чорне" (монастирське) духовенство мало тісніші зв'язки з українською шляхтою. Серед церковних діячів було багато вихідців з середньої та дрібної шляхти.

З поширенням католицизму роль православного духовенства, як охоронця національних прав, зростає.

Селянство

За правовим становищем селяни поділялися на приватновласницьких (тих, хто проживав на землях магнатів, шляхти, духовенства) і на державних (мешкали на королівських землях).

повсякденне життя українського духівництва 16 століття

Приватновласницькі селяни всередині XVI ст. мали різний ступінь залежності і поділялися на три групи:

1) вільні селяни, які мали право переходу від одного власника до іншого;

2) напіввільні, які мали право переходу, але з певними обмеженнями;

3) залежні, які втратили таке право.

Загальна тенденція виражалася в поступовому закріпаченні всього українського селянства.

Після Люблінської унії цей процес посилюється. В селах повністю ліквідується громадське право самоврядування: забороняються сільські віча, усуваються копні суди. Селяни втратили право полювати на звіра, закладати в лісах пасіки, ловити рибу в річках та озерах, рубати ліс. Після волочної реформи 1557 року було проведено перемірювання ґрунтів і зменшено розмір землі, якою міг володіти селянин. Кращі ґрунти пани забирали собі. Селянське господарство обкладалося податками на зерно, худобу, птицю, бджоли. Панщина з 13— 14 днів на рік досягла 2 днів на тиждень.

В "Уставі на волоки" підкреслювалося, що не тільки селянське майно, а й сам селянин належав панові.

Объяснение:

Ось відповідь на ваше запитання , надіюсь допомогла

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Українське духівництво у 16 столітті відігравало важливу роль у культурному, соціальному та релігійному житті того часу. Основними характеристиками повсякденного життя українського духівництва 16 століття були:

  1. Церковні інституції: Україна була центром православної церкви Київського Патріархату, яка мала значний вплив на суспільство того часу. Українське духівництво складалося зі священиків, чернецьких і монашеських братств. Вони проводили релігійні обряди, сповідували віруючих і виконували соціальні функції, такі як допомога бідним і хворим.

  2. Монастирі: Монастирі були осередками духовного життя та освіти. Вони слугували місцем навчання майбутніх священиків та місцем збереження культурної спадщини. Монахи жили у відокремленні від світського життя, проводячи час на молитвах, навчанні та рукописних копіях Біблії та інших релігійних текстів.

  3. Богослужіння: Українські духовні лідери проводили щоденні богослужіння у церквах та монастирях. Це включало молитви, пісні та читання зі Святого Письма. Богослужіння виконувалися українською мовою, що сприяло укріпленню національної свідомості серед населення.

  4. Навчання: Духовні лідери виконували роль вчителів та навчали населення основам християнської віри, етики та моралі. Вони передавали знан

0 0

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос