Question

3. Що спільного у реформі Карла Мартелла і реформі Лева III Ісавра ?​

Answer 1

Ответ:

Бенефициарная реформа Карла Мартелла — земельная реформа 249-х годов во Франкском государстве, по которой земельные пожалования королей (майордомов) военно-служилым слоям становились условной собственностью, передаваемой в пожизненное пользование на условии несения службы — придворной, административной, но главным образом — военной, при обязательном условии, что владелец земли будет сохранять верность королю и поддерживать его в военных походах.

Первые такие пожалования — бенефиции известны с 730-х годах в церковных владениях (см. Бенефиций). Изменилась социальная структура франкского общества, появился новый военный слой бенефициариев, связанных с королевской властью поземельными отношениями. В IX—X веках бенефиций приобрёл черты феода (лена). Бенефиций способствовал появлению профессиональных воинов-рыцарей, а также возникновению отношений личной верности и покровительства (вассалитета) между жалователем и бенефициарием. Бенефиций раздавали не только короли, но и крупные феодалы. Вскоре многие бенефициарии стали могущественнее королей

Answer 2

Реформа Карла Мартелла і реформа Лева III Ісавра мають спільне в тому, що обидві були спрямовані на посилення централізації влади і зміцнення позицій монархії.

Карл Мартелл був франкським майордомом, який правив в першій половині VIII століття. Він впровадив ряд реформ, спрямованих на зміцнення влади франкського монарха та обмеження впливу шляхти. Карл Мартелл здійснив реорганізацію війська, замінивши власників земельних надій на воїнів, які були безпосередньо залежними від короля. Він також посилив контроль над церквою та духовними справами.

Лев III Ісавр був візантійським імператором, який правив у VIII і IX століттях. Він провів серію реформ, відомих як "ісавріанська реформа", з метою зміцнення центральної влади та боротьби з корупцією та зловживаннями в адміністративних структурах імперії. Лев III Ісавр упорядкував фінанси, переглянув систему оподаткування, змінив адміністративний апарат та зробив спробу обновити законодавство.

Отже, обидві реформи були спрямовані на централізацію влади, зміцнення позицій монархії і реорганізацію адміністративної системи для підтримки політичної стабільності та контролю над імперією або королівством.