Question

сформулюйте кілька тез що розкривають сутність ставлення влади до дисидентів як до виклику компартійно радянській системі .обґрунтуйте кожну з тез використавши документальний матеріал уроку

Answer 1

Ответ:

нижче

Объяснение:

Влада в СРСР сприймала дисидентство як загрозу для своєї політичної стабільності та контролю над суспільством.

Дисиденти, які критикували режим, вважалися ворогами народу, їх ставили на один рівень зі зрадниками та шпигунами.

Для влади було важливо дискредитувати дисидентів в очах суспільства, щоб забезпечити свою легітимність та зберегти свою владу.

Для того, щоб придушити дисидентський рух, влада використовувала різноманітні методи примусу, включаючи тюремне ув'язнення, психіатричну експертизу, фізичне насильство та інші форми репресій.

Ставлення влади до дисидентів свідчило про те, що в СРСР не існувало свободи слова та права на свободну думку, і що критика влади була неприпустимою.

Answer 2

Тези, що розкривають сутність ставлення влади до дисидентів як до виклику компартійно-радянській системі, можуть бути наступними:

1. Дисидентство сприймалося владою як загроза ідеологічній та політичній єдності радянської системи. Один з документальних матеріалів, які можна використати для обґрунтування цієї тези, це "Брезглива радість" Анатолія Жигуля. У своїй книзі Жигулі розповідає про своє довготривале ув'язнення в політичних таборах за свою діяльність як дисидента. Цей факт свідчить про те, що влада сприймала дисидентство як серйозну загрозу для системи і застосовувала репресивні заходи для придушення таких протестів.

2. Дисидентам були накладені обмеження у свободі слова та вираження своїх поглядів. Один із документальних матеріалів, що підтверджує цю тезу, - "Первый канал. Документальный фильм 'Новогодний призыв'". У цьому фільмі показано, як у 1982 році дисидентам було заборонено висловлюватися у ЗМІ під час новорічних свят. Це свідчить про те, що влада обмежувала свободу слова дисидентів та придушувала їх змогу висловлювати свої погляди.

3. Дисидентам широко застосовувалися методи психологічного тиску та репресій. Один із документальних матеріалів, що можна використати для підтвердження цієї тези, - "Останній свідок. Карта ігор" Івана Демчука. У цьому фільмі розповідається про те, як влада використовувала психологічний тиск