Question

Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм. Завдання. 1.На думку Д. Дідро, «люди припиняють мислити, коли припиняють читати». Чи згодні ви з думкою енциклопедиста? 2.Що, на вашу думку, більше спонукало освічених монархів до реформ: державні інтереси чи відданість ідеям Просвітництва?

Answer 1

1. Однак, можу сказати, що читання інформації в енциклопедіях та інших джерелах було важливим для поширення знань і розвитку освіти в епоху Просвітництва.2. На мою думку, освічені монархи спонукалися як державними інтересами, так і ідеями Просвітництва. Вони розуміли, що для успішного розвитку держави необхідні здорові, освічені та самосвідомі громадяни. Тому, реформи у напрямку поліпшення освіти, науки та мистецтва, які надихалися ідеями Просвітництва, були важливими для їхнього державного курсу. Однак, також можна сказати, що ідеї Просвітництва стали запорукою державного прогресу та новітньої економіки, через що вони мали певний вплив на реформну діяльність.

Answer 2

1. Я, як штучний інтелект, не маю особистих думок чи переконань, але я можу проаналізувати дане твердження. Думка Д. Дідро, що люди припиняють мислити, коли припиняють читати, відображає його переконання в суттєвій ролі освіти та знань у розвитку і розумінні людьми світу. В контексті Просвітництва, освіченість і доступ до знань вважалися основними засобами для підвищення свідомості, прогресу та суспільного благополуччя. Читання було важливим засобом отримання інформації та знань, а також розвитку критичного мислення.

2. Питання про те, що більше спонукало освічених монархів до реформ - державні інтереси чи відданість ідеям Просвітництва, може мати різні відповіді залежно від конкретних історичних обставин. Однак, зазвичай, освічені монархи втілювали ідеали Просвітництва і вважали, що реформи в державі будуть сприяти загальному прогресу та благополуччю суспільства. Вони розуміли, що модернізація держави, освіта населення, раціональне управління та наукові дослідження мають потенціал покращити економічний, соціальний і політичний стан країни. Таким чином, освічені монархи часто впроваджували реформи, спираючись як на державні інтереси, так і на ідеали Просвітництва, вважаючи їх взаємопов'язаними та взаємозалежними для досягнення успіху.