Question

Що собою являє сукупний попит

Answer 1

Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін.

Сукупний попит подається зсередини країни і з-за кордону: усередині — із боку споживачів (підприємств, домашніх господарств і урядів) і місцевих інвесторів, а з-за кордону — із боку іноземців. Відповідно, складається з закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутрішніх капіталовкладеньі експорту товарів за рубіж.

Сукупні попит і пропозиція — це нестатистичні поняття макроекономіки, призначені для вивчення усього кола явищ і процесів, що спричиняють вартісний небаланс між обсягом покупок (a la попит) і обсягом виробництва товарів (a la пропозиція), що надходять на той самий ринок у той самий час.

Ці поняття не вписуються в класифікацію наукових економічних понять (і тому не можуть бути визначені безпосередньо), відрізняючись частково суперечними, частково розпливчастими особливостями:

1) Вони не можуть бути об'єктами економічної статистики;

2) У основу понять покладено уявлення щодо економічних намірів сукупного покупця, з одного боку, і сукупного продавця, з іншого. Як покупець виступає як кінцевий споживач (множина фізичних осіб), так і виробник (множина юридичних осіб), що купує засоби виробництва. Як продавець виступають як виробник товару (царина виробництва речей та послуг), так і посередник (царина торговлі);

3) У супереч «ринковому» визначенню цієї двійки понять, вона, незрозумілим способом, стосується також нетоварного виробництва-споживання (автономне сільське господарство окремої сім'ї; послуги, що надаються самому собі). Дійсно, «технічне» підґрунтя методу «попиту-пропозиції» складають дві функції (убувна — для попиту, і зростаюча — для пропозиції) у осях: аргумент — «рівень цін від базового року» і функція — «реальний ВВП у цінах базисного року». Як раз, ВВП вміщує і ринкові, і неринкові види господарської діяльності;

4) Якщо, згідно з визначенням, суб'єкти ринку мають наміри купувати-продавати, то чому не реалізують їх, а якщо припустити, що наміри здійснюються, то виникає питання Оккама: навіщо вивчати наміри, якщо маємо реальність? Відповідь зрозуміла: якщо вивчати реальність, тоді її можна було б виміряти, тобто перевірити гіпотези теоретиків методу «попиту-пропозицій»;

5) Поняття сукупних попиту-пропозицій розмиті і, таким чином, не підпадають під модель «наукової абстракції» — доведення уяви щодо реальності до такого стану (вільного від суттєвих відмінностей), коли її можна легко формалізувати, зробити однозначною, тобто визначити. Зазначимо, що на науковій абстракції тримається не тільки математика, але й теоретична фізика і, взагалі, усе, що називають наукою. Хоча модель «наукової абстракції» заздалегідь відрізняється від реальності, але передбачає, що розроблені способи. переходу від абстракції до реальності;

6) Розмитому поняттю, що притаманне неокласичній економічній школі, протистоїть конкретність визначення К.Маркса. Одначе його визначення «пусте»: воно нічого не додає до розуміння економічних відносин;

7) Не загострюючи уваги на базових визначеннях, метод «сукупних попиту-пропозиції» використовують для логічного і механістичного аналізу динаміки взаємодії різних боків національного господарства, що відображені в таких макроекономічних показниках:

• реальний ВВП;

• рівень цін;

• грошова маса за межами центробанку;

• відсоткова ставка по кредитах і депозитах;

• рівень безробіття;

• норма банківського резерву;

• рівень оподаткування;

8) Спираючись на невизначені визначення, цей метод дає протилежні результати в залежності від назви економічної школи і теоретичного напрямку;

9) У масовій економічній літературі (описуючій і дослідній) кожний автор тлумачить ці поняття на свій розсуд, здебільш далекий від базової теорії. Часто-густо під цими термінами розуміють ті або інші статистично визначені макропоказники, пропонуючи, зазвичай у неявному вигляді, власне бачення економічних відносин.

Answer 2

Сукупний попит - це економічний термін, який використовується для опису загального попиту на товари та послуги в економіці певної країни чи регіону протягом певного періоду часу. Він відображає сумарну кількість товарів та послуг, яку готові придбати покупці за певних умов.

Сукупний попит складається з кількох компонентів:

1. Прибутковий попит: Попит, що випливає з доходів населення. Чим вищий дохід населення, тим більший прибутковий попит може бути.

2. Замісний попит: Це попит на товари та послуги, які можуть замінити інші товари чи послуги. Наприклад, якщо ціни на бензин підвищуються, попит на громадський транспорт може зростати, оскільки люди звертаються до більш економних альтернатив.

3. Інвестиційний попит: Це попит на інвестиції з боку підприємств, компаній та урядів для розвитку нових проектів, розширення бізнесу, придбання нового обладнання тощо.

4. Державний попит: Це попит, що виникає з державних закупівель товарів та послуг для забезпечення потреб уряду та надання публічних послуг.

5. Загальний економічний клімат: Стан економіки, рівень зайнятості, рівень інфляції, процентні ставки та інші макроекономічні фактори також впливають на сукупний попит.

Сукупний попит є важливим показником для економістів та урядових органів, оскільки він визначає рівень економічної активності та може бути використаний для аналізу тенденцій економічного розвитку та прийняття рішень щодо грошової політики та фіскальних заходів.