Question

Опишіть історичний аспект політики арпетеїди

Answer 1

Ответ:

АРИСТОТЕЛЬ. Сочинения: В 4-х т. Т. 4 / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А. И. Доватура. — М.: Мысль, 1983.— 830 с. — (Филос. наследие. Т, 90). С.38-57.

Одной из характерных черт научной деятельности Аристотеля является ее многогранность. Своими трудами Аристотель обогатил почти все существовавшие в его время отрасли науки. Государство и общество не остались вне поля зрения философа. Главное место среди его произведений, посвященных изучению государства и общества, бесспорно, занимает «Политика».

Не может быть сомнения в том, что даже чисто теоретические построения античных мыслителей, вроде «Государства» и «Законов» Платона или тех проектов, которые рассматриваются во второй книге «Политики» Аристотеля, в большей или меньшей степени связаны с реальной жизнью греческих полисов !, что и дает право современным исследователям использовать названные сочинения как источники для уяснения некоторых сторон бытия этих полисов.

Теоретическое построение идеального полиса — конечная задача, которую ставит перед собой Аристотель в «Политике». Вполне оправданными были бы поиски нитей, связывающих идеальный полис Аристотеля с греческими полисами IV в. до н. э., внешними и внутренними условиями их существования. Разумеется, этим не исчерпывается связь содержания трактата Аристотеля с эпохой, в которую он жил. Рассуждение о совершенном, с точки зрения автора, полисе занимает в «Политике» много места (седьмая и восьмая книги; к этому следует добавить анализ теорий его предшественников и современников во второй книге). Этому рассуждению предпослано занимающее гораздо больше места учение о полисе вообще. Здесь мы находим обоснование мысли, что полис является высшей формой чело-

1 См., например, М. Pierart. Platon et la Cite grecque, Bruxelies, 1974.

38

:

Answer 2

Апартеїд була системою расової сегрегації та дискримінації, яка існувала в Південній Африці протягом багатьох десятиліть, особливо з 1948 по 1994 рік. Ця система була винайдена та розвинута білими колоністами та їхніми нащадками, які прибули до регіону з Європи. Апартеїд створювала глибокий розрив між різними расовими групами, надаючи білим переваги над чорним населенням та іншими меншинами.

Основні аспекти політики апартеїду включали:

1. Расову класифікацію: Влада розділила населення на різні расові групи, такі як білі, чорні, колоритні, індійці та інші. Кожна група мала свої власні правила, закони та обмеження, що регулювали їхні життя.

2. Расову сегрегацію: Апартеїд передбачава сувору сегрегацію різних расових груп у суспільстві. Це виявлялося в різних сферах життя, включаючи освіту, житло, громадський транспорт, спорт та інші сфери. Чорні були відокремлені від білих та позбавлені багатьох прав та можливостей.

3. Расовий законодавчий акти: Влада приймала численні закони, які легітимізували апартеїд та забезпечували його функціонування. До найвідоміших законів належать Закон про реєстрацію національного населення (1950 рік), Закон про місце проживання (1950 рік) та Закон про домогосподарство (1951 рік).

4. Переслідування опозиції: Режим апартеїду жорстоко пригнічував будь-яку опозицію та дисидентів, які виступали проти системи. Відбувалися масові арешти, діяли цензурні закони та поліціяльні структури для пригнічення опозиції.

5. Міжнародний бойкот: Світова спільнота протестувала проти системи апартеїду шляхом введення економічних та політичних санкцій проти Південної Африки. Цей міжнародний тиск грав важливу роль у руйнуванні системи апартеїду.

Система апартеїду існувала до 1994 року, коли після численних міжнародних та внутрішніх тиску, відбулися перші вільні вибори в Південній Африці, які призвели до обрання Нельсона Мандела на пост Президента. Це позначило кінець апартеїду та початок нової ери для Південної Африки, де була встановлена більш рівна і інклюзивна система.