Question

2. Із характеристикою якої природної зони ви познайомилися вперше під час вивчення природи ма-териків? Назвіть її особливості. ​

Answer 1

Объяснение:

Арктичні пустелі.

Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії та Канадського Арктичного архіпелагу. У довгу полярну зиму температури повітря тут знижуються до -40 °С, що в поєднанні із сильними вітрами створює дуже суворі умови життя. На сході зони величезні простори зайняті крижаними, а на заході — кам’янистими пустелями. Протягом короткого літа на прогрітих ділянках кам’янистих пустель з’являється бідна рослинність — мохи й лишайники. Життя тварин — тюленів, моржів, білих ведмедів — пов’язане з морем. У водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах можна побачити пташині базари.

Тундра.

Північне узбережжя материка та прилеглі до нього острови займає зона тундри. Південна межа тундри на заході лежить на північ від Полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. На тундрово-болотних і тундрово-глеєвих ґрунтах, утворених в умовах прохолодного літа та багаторічної мерзлоти, ростуть мохи, лишайники, болотні трави. Більш сухі ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези, багна, лохини. Влітку тундра повністю змінює свій вигляд, вкриваючись яскравим килимом квітів. На лишайникових пасовищах зустрічаються стада північних оленів карибу, вівцебиків (рис. 2). Із хижаків живуть песці, полярні вовки. На численних озерах та узбережжі океану гніздиться безліч птахів.

На південь тундра переходить у рідколісся — лісотундру, яка змінюється хвойними лісами.Ліси помірного поясу.

Зона хвойних лісів, або тайга, широкою смугою розкинулася на півночі помірного поясу від Кордильєр до Атлантичного океану, а також на західному узбережжі материка приблизно між 40° і 60° пн. ш. В умовах прохолодного літа та надлишкового зволоження на мерзлотно-тайгових і підзолистих ґрунтах ростуть хвойні ліси з чорної й білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини. У лісах живуть багато тварин: ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі — єнот, ондатра, бобер, норка.

На тихоокеанському узбережжі в умовах вологого та відносно теплого клімату зростають реліктові ліси з туї та дугласії (рис. 3). Ці дерева мають висоту 60—80 м, а їхній вік може досягати 1000 років. Деревина туї та дугласії є дуже цінною, оскільки має гарний колір та не піддається гниттю.

Степи.

У внутрішніх районах материка зі зменшенням кількості вологи ліси рідшають і поступово змінюються лісостепами та степами. Зона степів простягається в меридіональному напрямку в центральній частині материка між Скелястими горами та річкою Міссісіпі.

Ці великі безлісні простори помірного та субтропічного поясу, вкриті трав’янистою рослинністю на родючих чорноземних та каштанових ґрунтах, називають преріями

Пустелі та напівпустелі.

Пустелі й напівпустелі Північної Америки не утворюють суцільної смуги та розташовані в помірному, субтропічному й тропічному поясах, займаючи внутрішні плоскогір’я Кордильєр і більшу частину півострова Каліфорнія. У ґрунтовому покриві пустель переважають сіроземи, бурі ґрунти та різновиди солончаків. Рослинний покрив складається із заростей чорного полину й лободи. Рослинність пустель субтропічного поясу набагато різноманітніша. Тут поширені кактуси, юки, агави, трапляються акації (рис. 7). Серед тварин багато видів гризунів, ящірок, змій і птахів. Зустрічаються також представники південноамериканської фауни — броненосці, ягуари, пуми.

Вертикальна поясність.

У Кордильєрах та Аппалачах добре виражена вертикальна поясність.

На північному заході, у Кордильєрах Аляски, нижні частини гір укриті хвойними лісами до 1000—1500 м, вище починається гірська тундра, сніги та льодовики. При просуванні на південь на схилах з’являються більш теплолюбні породи дерев і ділянки, укриті альпійськими луками (рис. 8).

Аппалачі на півночі вкриті хвойними лісами. У південній частині нижній пояс складають перемінно-вологі або широколисті ліси, які поступово переходять у мішані. На висотах понад 1000—1500 м з’являються субальпійські луки та зарості рододендронів.

Answer 2

Під час вивчення природи материків, однією з природних зон, з якою можна познайомитися, є тундра. Тундра - це природна зона, яка знаходиться на півночі материків, недалеко від полярних кіл. Особливістю тундри є її холодний клімат, коротке літо і тривала зима, а також низька температура протягом більшої частини року.

Тундра характеризується низькими температурами, обмеженим рослинним покривом і низькою біорізноманітністю. У цій зоні ростуть короткі трави, мохи, лишайники та невеликі кущі. Дерева майже відсутні через незвичайно суворі умови.

Одна з особливостей тундри - це періодичність міграцій тварин. Багато видів тварин, таких як карибу, лемінги та птахи, мігрують від тундри до інших природних зон у пошуках їжі та кращих умов для виживання.

Тундра також відіграє важливу роль у збереженні вуглецю. Через низьку температуру і обмежений розклад органічних решток, вуглець зберігається у ґрунті тундри, що допомагає у зменшенні впливу парникових газів на клімат.

Тундра також має велике значення для корінних народів, які живуть у цій зоні. Вони залежать від тундрової флори і фауни для свого життя та культурних традицій.

Отже, тундра - це природна зона, яка знаходиться на півночі материків, характеризується холодним кліматом, низькими температурами, обмеженим рослинним покривом і низькою біорізноманітністю. Вона також відіграє важливу роль у збереженні вуглецю та має значення для корінних народів, що живуть у цій зоні.