Question

9.Чим відрізняються абіотичні чинники у наземно-повітряному та водному/ґрунтовому/ середовищах і як до них пристосувалися тварини?​

Answer 1

Абіотичні чинники у наземно-повітряному та водному/ґрунтовому/ середовищах відрізняються за своєю природою та характером впливу на тваринний світ.

Наземно-повітряне середовище характеризується такими абіотичними чинниками, як температура, вологість, світло, атмосферний тиск, вітер, географічне розташування тощо. У залежності від підвищення або зниження температури, зміни вологості і освітленості, тварини можуть змінити своє поведінкову або структурну адаптацію, щоб вижити у таких умовах. Так, наприклад, різні види тварин мають різний покрив, розвинений ліпше для збереження води чи тепла.

Водні і ґрунтові середовища характеризуються своїм унікальним набором абіотичних факторів, таких як доступність поживних речовин, рівень кисню в рідині або грунті, рівень кислотності, тиску та температури середовища. Тварини, що живуть у підводному середовищі, мають розвинуту здатність до дихання під водою, водовідштовхувальний покрив, здатність до плавання та підводних маневрів.

Таким чином, тварини адаптуються до абіотичних умов середовища, у якому вони живуть, маючи окремі особливості сфери життєдіяльності. Наприклад, кити мають дихальні отвори, що дозволяє їм переходити з водного на повітряний світ, а деякі тварини можуть зберігати воду, щоб вижити в сухому дезертному середовищі.

Answer 2

Абіотичні чинники - це фактори неживого середовища, такі як світло, температура, вологість, тиск, розчинена речовина тощо. У наземно-повітряному середовищі і водному/ґрунтовому середовищах абіотичні чинники мають свої специфічні особливості.

У наземно-повітряному середовищі, такому як земля, ліс або степ, основними абіотичними чинниками є світло, температура, вологість і повітряний тиск. Тварини, які пристосовані до цього середовища, мають ряд адаптацій. Наприклад, тварини, які живуть у пустелях, мають можливість зберігати воду у своєму організмі і пристосуватися до високих температур. Тварини, які живуть у холодних регіонах, можуть мати густе шерстя або жирові подушки для збереження тепла. Деякі тварини мають спеціальні механізми, які дозволяють їм пристосуватися до повітряного тиску або високого рівня кисню у навколишньому середовищі.

У водних та ґрунтових середовищах абіотичні чинники включають особливості води, такі як температура, розчинені речовини, кисневий режим і тиск. Тварини, які живуть у воді, часто мають адаптації, що дозволяють їм дихати під водою, такі як жаброві або легені, що дозволяють їм використовувати доступний кисень. Деякі тварини можуть мати спеціальні рухомі органи, такі як плавці, що допомагають їм плавати у воді. Також, у водному середовищі є більш варіативний склад розчинених речовин, і тому тварини можуть мати адаптації до цього, наприклад, фільтрування води через жаброві або спеціальні різновиди зябрових структур.

Отже, тварини мають різні адаптації до абіотичних чинників залежно від їх природного середовища. Вони розвиваються та здатні виживати та прогресувати у відповідності до умов і факторів неживого оточення, що панують у них середовищі.