Question

Голонасінні які мають хвоїнки

Answer 1

Хвойні рослини мають два типи листків — голчасті (со­сна, ялина, ялиця, модрина) і лускаті (кипарис, яловець, туя). Вони, як правило, не скидають листя на зиму. З цим пов’язані особливості анатомічної будови хвої. Узимку рослини потерпають від нестачі во­логи, тому що корені при низькій температурі втрачають поглинаючу здатність. Однак транспірація в зимових умовах не припиняється. Голчаста форма хвої є пристосуванням до зниження транспірації за рахунок зменшення поверхні, що випаровує. Хвоя вкрита епідермою, клітини якої витягнуті уздовж листка і мають сильно потовщені стін­ки. Зверху розташовується товстий шар кутикули, а потім — восковий наліт. Продихи занурені в заглибини, замикаючі клітини знаходяться нижче рівня клітин шкірки. Над заглибинами з продихами нависа­ють вирости кутикули. Під епідермою розташовані один або кілька шарів товстостінних здерев’янілих мертвих клітин. Це — гіподерма, або підшкірка. Вона переривається тільки під продихами і разом із по­товщеною епідермою служить захистом від зимового випаровування і низьких температур. Крім того, гіподерма виконує механічну функцію. Мезофіл у хвої недиференційований, часто складчастий, що трохи компенсує малу поверхню голчастих листків. У мезофілі знаходятьсясмоляні ходи. Вони вистелені одношаровим епітелієм, який виробляє живицю, і оточені шаром товстостінних нездерев’янілих механічних клітин. Кількість смоляних ходів у різних голонасінних у хвої неоднако­ва: у сосни звичайної їх багато, у сосни європейської — 2—3, у ялини — одиниці, у кедра їх немає взагалі.У центрі хвої знаходиться безбарвна область, яку оточує одношаро­ва ендодерма. Вона може мати пояски Каспарі або диференціюватися шляхом потовщення й здерев’яніння клітинних стінок. Іноді в ендо­дермі накопичуються крохмальні зерна. За ендодермою розміщується тканина, яку називають трансфузійною. Вона складається з двох типів паренхімних клітин. Одні клітини — мертві, з тонкими здерев’янілими стінками й облямованими порами — служать для проведення води і мі­неральних речовин із трахеїд у клітини мезофілу. Інші клітини — живі, тонкостінні, часто містять крохмальні зерна — транспортують асиміляти з мезофілу у флоему. У центрі хвої серед трансфузійної тканини знаходиться тяж склеренхіми, по обидва боки якого розташовуються два провідних пучки колатерального типу. Як уже зазначалося, ксилема в пучках представлена трахеїдами, а у флоеми відсутні клітини-супутниці. Склеренхіма в центрі хвої разом із розташованою на периферії гіподермою надає листю хвойних міцності.Луски хвойних рослин за анатомічною будовою подібні до голчастої хвої. У них є товстостінна епідерма з кутикулою, під нею гіподерма. Продихів у шкірочці мало. Мезофіл однорідний, але не завжди склад­частий. Ендодерма часто не виявляється. Щодо провідних пучків, то їх у центрі лусок так само, як і голчастих листків, може знаходитися два або один.

Answer 2

Голонасінні рослини, які мають хвоїнки, відносяться до групи рослин, відомої як гімносперми або голонасінні. Гімносперми є однією з двох основних груп сучасних насінних рослин, іншою групою є квіткові рослини або ангіосперми.

Хвоїнки є характерною особливістю гімносперм. Вони представляють собою тонкі, довгі і гострі листочки, які зазвичай розташовані на гілках у вигляді голок або шпильок. Хвоїнки можуть бути зеленого кольору, але також можуть мати інші відтінки, такі як сірі, сині або жовті.

Гімносперми з хвоїнками включають такі рослинні групи, як сосни, ялини, кедри, туї, секвої та багато інших. Ці рослини зазвичай зустрічаються в холодних або помірних кліматичних умовах, таких як тайга, бори або гірські регіони.

Хвоїнки гімноспермів мають кілька функцій. Вони допомагають рослинам зберігати вологу, оскільки хвоїнки мають меншу поверхню, ніж листя квіткових рослин, і тому втрачають менше вологи через транспірацію. Крім того, хвоїнки можуть захищати рослини від шкідників та хвороб, оскільки вони містять спеціальні хімічні сполуки, які можуть мати відлякувальний або отруйний ефект на деяких організмів.

Хвоїнки також грають важливу роль у фотосинтезі гімносперм. Вони містять хлорофіл, який допомагає рослинам здійснювати процес фотосинтезу, виробляючи енергію з сонячного світла.

Джерела: - - '...' - - '...'