Question

Чому тварини, які мають зовнішнє запліднення, утворюють більше яйцеклітин, ніж тварини, у яких запліднення внутрішнє?

Answer 1

Так як зовнішнім є запліднення, наприклад, у риб та жаб, їм необхідно утворити більше ікринок, а отже і більше яйцеклітин для того, щоб вижила хоч якась кількість особин, яка, досягнувши зрілого віку, зможе продовжити рід (крім того, турбота батьків про потомство відсутня) . У тварин із внутрішнім заплідненням матір виношує дитинчат (або насиджує яйця, якщо це птах, і т. д.) , а потім доглядає їх аж до зрілого віку, коли вони зможуть захистити самі себе, а отже і виживає їх значно більше.

Answer 2

Тварини, які мають зовнішнє запліднення, зазвичай утворюють більше яйцеклітин, ніж тварини з внутрішнім заплідненням, з ряду причин:

1. Шанси на запліднення: Тварини з зовнішнім заплідненням зазвичай розміщують свої яйцеклітини у водному середовищі, де знаходяться самці, готові для запліднення. Це створює більшу можливість зустріти самця, забезпечуючи більші шанси на запліднення для кожної яйцеклітини. У тварин з внутрішнім заплідненням, самець має безпосередній контакт з жіночим органом розмноження, що обмежує шанси на запліднення.

2. Ризик пожирання: У водному середовищі є значна кількість хижаків, які можуть пожерти яйцеклітини, які розміщуються з зовнішнім заплідненням. Щоб підняти шанси на успішне запліднення, тварини з зовнішнім заплідненням еволюційно розвинулися, щоб виробляти більше яйцеклітин і забезпечити, щоб понад половина з них вижила.

3. Можливість конкуренції: У тварин з зовнішнім заплідненням, які розміщують свої яйцеклітини в воді, існує значна конкуренція між окремими особинами тієї жіночої статі, які також випускають свої яйцеклітини у те ж саме середовище. Щоб збільшити шанси на запліднення, вони випускають більшу кількість яйцеклітин.

Зворотне можна повідомити про тварин з внутрішнім заплідненням. Там може бути менше шансів на успішне запліднення через безпосередній контакт та конкуренцію з іншими самцями. Тому, замість того, щоб виробляти велику кількість яйцеклітин, тварини з внутрішнім заплідненням нерідко вложують більше зусиль у розвиток їхніх нащадків, призводячи до народження меншої кількості молодняка, але з більшим шансом на успішне виживання.

Загалом, стратегія розмноження, що обирається тваринами, залежить від специфічних умов їхнього середовища, рівня конкуренції та ризику хижого пожирання. Кожен вид тварин розвиває свою власну стратегію для збереження своєї популяції.