Question

Які умови біологічного досліду з квасолею ? 100б.​срочно

Answer 1

Ответ:

Проростання насіння, умови його проростання

Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою.

У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.

Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура, а для деяких видів ще й світло.

Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0...+2°С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8...10°С.

Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють.

Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання.

Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).

Насіння різних рослин проростає лише за певної температури

Потрапляючи у сприятливі умови, насіння овочів поглинають воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри).

Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина - на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.

Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім - пагін.

Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні (мал. 122). Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.

Існують надземний (наприклад, у квасолі, гарбуза, редьки) та підземний (у гороху, пшениці, дуба) типи проростання насіння. За надземного проростання сім'ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту.

А у разі підземного проростання насінини сім'ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з'являються згодом. У багатьох видів проростання насіння поєднує риси обох описаних типів.

Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка

А рослини, які утворюють плоди без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. їх називають ярими (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).

Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння. Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння, воно може підсохнути і загинути через нестачу вологи.

А за надто глибокого загортання насіння паростку важко пробитися на поверхню ґрунту. Тому сходи можуть бути ослабленими. Крім того, з глибиною в ґрунті зменшується вміст необхідного для дихання паростків кисню.

Щоб правильно визначити глибину загортання насіння, слід враховувати розміри насінини та тип ґрунту. Зазвичай насіння більших розмірів загортають глибше, ніж дрібне. У щільних ґрунтах (наприклад, глинистих) насіння загортають ближче до його поверхні, ніж у пухких (наприклад, піщаних).

Це пов'язано з тим, що у щільних ґрунтах паростку важче пробитись на поверхню ґрунту, а вода з поживними речовинами та повітря гірше доходять до більш глибоких його шарів. Натомість вітри часто здувають поверхневий шар пухких ґрунтів, тому загорнене недостатньо глибоко насіння може пересохнути і загинути.

Надеюсь помогла❤️❤️

Answer 2

Для проведення біологічного досліду з квасолею, вам необхідно створити відповідні умови, які забезпечать нормальний ріст та розвиток цієї рослини. Ось деякі загальні умови, які можуть знадобитися для такого досліду:

1. Світло: Квасоля - світлолюбна рослина, тому вона потребує наявності достатньої кількості світла для фотосинтезу. Ви можете використовувати штучне освітлення або забезпечити рослинам доступ до природного сонячного світла.

2. Температура: Температурні умови залежать від виду квасолі, але, як правило, вони краще ростуть при температурі близько 20-25 градусів Цельсія.

3. Грунт: Використовуйте добре дренований грунт, багатий органічними речовинами. Рослини також потребують підгодівлі добривами.

4. Вологість: Квасоля вимагає регулярного поливу. Важливо уникати пересушування грунту.

5. Час вегетації: Рослини потребують певного часу для росту і розвитку. Дослід може потребувати відстеження росту протягом кількох тижнів або навіть місяців.

6. Контрольні групи: Для точного досліду вам можуть знадобитися контрольні групи квасолі, які будуть рости в стандартних умовах, які не підлягають зміні. Це допоможе порівняти результати вашого досліду.

7. Заходи безпеки: Пам'ятайте про необхідні заходи безпеки, такі як користування засобами захисту від сонця під час роботи на відкритому повітрі та дотримання вимог щодо безпеки при використанні хімічних речовин, якщо вони використовуються.

8. Запис результатів: Важливо докладно фіксувати результати росту, розвитку та будь-які зміни в квасолі під час досліду.

Зазначені умови можуть змінюватися в залежності від конкретних питань, які ви досліджуєте з використанням квасолі. Будь ласка, уточніть, які саме аспекти ви досліджуєте, і, можливо, я зможу надати більше конкретної інформації.