Question

Куди зникає дитинство? Твір ​

Answer 1

Ответ:

Дитинство... Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди.

"Дайте до дитинства щасливий квиток", — просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Свєтлова: "Обрій іде — я за ним". Так, дитинство — це прекрасна пора, але минає воно дуже непомітно. Як сон... Життя тече плавно, без поштовхів і різких заворотів. Тебе люблять, плекають, часом лають, але теж люблячи. І раптом — грім серед ясного неба: одного разу ти прокидаєшся і розумієш, що дитинство закінчилося, помахало тобі яскравим крилом уже і минулого і сховалося, полетіло до інших берегів, країн, далеко, звідкіля немає пороття. Більше ти його не побачиш ніколи. Дитинство, навіть не саме дитинство, а його відголоски, залишаються в нас у душі, у пам'яті. Це підтримує нас, допомагає не падати духом у важкий час.

Часто чуєш: "Якби знову стати дитиною". Майже всі хочуть повернутися хоч На мить у безхмарну і безтурботну пору, коли можна було цілими днями ганятися за метеликами, пускати мильні бульбашки з балкона й газетні кораблики весняними калюжами, годинами розглядати яскраві картинки у великих книгах...

Але все коли-небудь закінчується, однак закінчення дитинства зовсім не означає втрату мрії. Якщо вона є, у людини завжди знайдеться місце для часточки дитинства, яку вона буде носити з собою в душі.

Щоб бути щасливим, Зовсім не обов'язково повертатися до країни Дитинства. Досить зберігати в серці цю малюсіньку часточку минулого та сподіватися, що вона зігріє моє майбутнє життя й забарвить його в неймовірні й дивні кольори.

Answer 2

Дитинство - це чудовий період у житті кожної людини, але жодне чудо, на жаль, не може тривати вічно. Дитинство зникає з часом і відходить в минуле, залишаючи спогади, які переживаються в серці протягом усього життя. Ось твір на цю тему:

Куди зникає дитинство?

Дитинство - це час, коли світ навколо нас здається безмежною казкою. Це період, коли кожен день приносить нові відкриття і радість. Але час неспинно рухається вперед, і дитинство, як і будь-який інший період у житті, минає.

Звідки береться ця загадкова зниклиця, що відбирає дитинство у нас? Можливо, вона приходить із часом, коли ми починаємо рости і дорослішати. Обов'язки, відповідальність і життєві обставини змушують нас виходити з дитинства і ставати дорослими.

Але це не означає, що дитинство зникає повністю. Воно залишається в наших спогадах, в смішних і тривожних історіях, які ми розповідаємо один одному. Воно живе в наших серцях у вигляді невинності і безмежної уяви.

Коли ми згадуємо своє дитинство, ми сприймаємо його як особливий і неповторний час у своєму житті. Це був час, коли ми мріяли, вірили в казки і були вільними від багатьох турбот і обов'язків, які супроводжують доросле життя.

Так, дитинство зникає, але воно залишає свій слід у нашому серці і нагадує нам про те, що ми колись були дітьми, і ця частина нашої історії завжди з нами. Тож нехай доросле життя нам приносить нові виклики і можливості, але дитинство залишається у нас як особливий скарб, який ми можемо відкривати разом зі спогадами і розповідями про минулі часи.