Question

Запропонуйте найдовший (можливий) варіант ланцюга живлення , компонентами якого є: рись , вовк, заєць, лисиця, жаба, шуліка , синиця , дрозд , павук , черв'яки дощові , олень благородний , свиня дика , борсук , вуж, їжак , яструб , метелики , мухи , кліщі . Ланцюг живлення має починатися рослинами(їх частинами). Чому кількість ланок ( беручи до уваги надпаразитів ) не перевищує 6-7?

Answer 1

червяк-жаба-вуж-їжак-борсук-вовк-кліщі

Тому що на кожен наступний рівень переходить лише 10% енергії, тому чим вище в ланцюгу знаходиться тварина тим менше початкової енергії вона отримує. (Для кліща у нашому випадку це лише 0.000001%)

Answer 2

Запропонований варіант найдовшого ланцюга живлення, що можливий з наведених компонентів, може мати такий вигляд:

Рослини (їх частини) -> Жуки -> Птахи (метелики) -> Птахи (синиця, дрозд, яструб) -> Хижаки (лисиця, рись, вовк) -> Травоїдні (олень благородний, заєць) -> Травоїдні та всеїдні (борсук, їжак) -> Вуж -> Жаба -> Жаби-пловунці -> Павук -> Мухи -> Кліщі.

У цьому ланцюгу живлення ми використали всі наведені вами компоненти та створили ланки, де один організм харчується іншим. І хоча цей ланцюг є одним з можливих варіантів, існують інші комбінації, що також можуть мати близьку кількість ланок.

Щодо обмеження кількості ланок в екосистемах, це пов'язано з тим, що з кожним рівнем харчування в ланцюгу живлення ефективність передачі енергії знижується. Ось кілька причин, чому кількість ланок обмежена:

1. Ефективність передачі енергії: Коли організм споживає харч, лише деяка частина енергії перетворюється на його біомасу та доступну для споживання іншими організмами. Решта енергії витрачається на життєві процеси, які не доступні для наступних ланок.

2. Втрати нашарування: З кожним рівнем харчування, попередній організм витрачає частину своєї біомаси на життєві процеси, які не передаються до наступного рівня. Це також знижує кількість доступної енергії для споживачів наступного рівня.

3. Надпаразити: Надпаразити можуть існувати на більш високих рівнях харчування, що може збільшити довжину ланцюга живлення. Однак вони не додають нові джерела енергії, а тільки споживають енергію від паразитів на попередньому рівні, тому ланцюги з надпаразитами не будуть дуже довгими.

4. Збільшення ризику вимирання: Чим більше ланок у ланцюгу живлення, тим більше ризиків і незв'язків у забезпеченні енергетичного потоку. Вимирання одного з ключових видів може спричинити руйнування усієї ланки та має можливість збурити екосистему.

Таким чином, природа зазвичай прагне до простоти і ефективності, обмежуючи кількість ланок в ланцюгах живлення на рівні 6-7, щоб забезпечити стійку та ефективну енергетичну динаміку в екосистемах.