Question

Уявіть собі, що ви працюєте в лабораторії І. П. Павлова. Зайшовши в лабораторію, ви бачите собаку, у якої виділяється через фістулу шлунковий сік без всякого прийому, виду або запаху їжі. Ви доповідаєте про це академіку. Павлов не вірить вам і пояснює, чому він не вірить. У чому полягають його доводи?​

Answer 1

Ответ:

так как слюноотделение и выделение желудочного сока регулируются нервной системой и являются  рефлексами, то для осуществления этих процессов нужен  стимул (прием пищи, ее запах или вид). без стимула рефлекс не начнется

Answer 2

Академік Павлов може висловити кілька можливих доводів, чому він не вірить, що собака виділяє шлунковий сік через фістулу без прийому їжі. Ось деякі з можливих аргументів:

1. Відсутність стимулу: Павлов може зауважити, що без наявності зовнішнього стимулу або подразника, який зазвичай викликає виділення шлункового соку (наприклад, запах або вид їжі), це є несподіваним явищем. Його класичні дослідження вказують на те, що секреція шлункового соку у собак спричиняється подразниками, пов'язаними з їжею, і цей процес є складним рефлексом.

2. Можливий дефект фістули: Академік Павлов також може висловити сумніви щодо правильності функціонування фістули або можливого дефекту. Фістула - це штучне отвір у стравоході собаки, створений для вивчення фізіології травлення. Якщо фістула не працює належним чином, це може призвести до неточних результатів.

3. Потрібні додаткові дослідження: Павлов може запропонувати, що для підтвердження цих результатів потрібно провести додаткові експерименти і контрольні випробування, щоб виключити інші можливі фактори або помилки в експерименті.

4. Невідомі обставини: Академік Павлов також може зауважити, що дослідницький експеримент може бути спромичким явищем, і необхідно подальше вивчення, щоб з'ясувати, чому це трапилося і чи є це повторюваним явищем.

У будь-якому випадку, академік Павлов, як вчений, має правильно оцінювати докази і прагнути додаткової інформації, перш ніж приймати такий несподіваний висновок.