Вопрос задан 27.06.2023 в 11:00. Предмет Биология. Спрашивает Зайцева Анна.

Зрабіце вывад пра асаблівасці будовы голанасенныхраслін у параўнанні са споравымі раслінамі.​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Беляев Егорушка.

Голонасінні (Pinophyta) – це вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки і насіння лежать відкрито на плодолистках. Це, переважно, дерева, рідше кущі, трав'янистих форм немає. Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин, в Україні – близько 20 видів.

Голонасінні характеризуються рядом прогресивних ознак. Вони мають насінні зачатки, у яких розвивається жіночий гаметофіт, відбувається запліднення і утворюється насіння із зародком. Зародок складається з корінця, брунечки і сім'ядолей, із зародка за рахунок поживних речовин насінини розвивається після періоду спокою нове спорофітне покоління. Стовбури вищих спорових рослин потовщуються за рахунок кори, а стовбури голонасінних – унаслідок розростання деревини. Росту стебла в товщину сприяє камбій. Досконалішими у голонасінних стають і провідні тканини, які можуть піднімати воду від коренів до листків на багатометрову висоту. У голонасінних корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь. Він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. У голонасінних додаткових коренів немає. Дуже важливим пристосуванням для життя за умов суші стало виникнення пилкової трубки, яка утворюється з клітини пилку. Зрілі пилкові зерна у голонасінних містять вегетативну клітину та два спермії. Після того, як пилок потрапив на насінний зачаток, вегетативна клітина витягується й утворює цю пилкову трубку, по якій чоловічі гамети потрапляють до яйцеклітини. Таким чином, голонасінним для запліднення вода вже не потрібна.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Голанасенныя расліны і споравыя расліны адрозніваюцца ў сваёй будове і асаблівасцях. Вось параўнанне асаблівасцей будовы голанасенных раслін і споравых раслін:

  1. Карневая сістэма:

    • Голанасенныя расліны маюць карневую сістэму з дыкатычным карнем, што значыць адзін галоўны карань, з якога адхіляюцца меншыя бакавыя карні.
    • Споравыя расліны маюць карневую сістэму з мноства валаснымых карністых кораняў, якія ўтвараюць адзін вялікі клубень.
  2. Лісцеўая пластынка:

    • У голанасенных раслінах лісцеўая пластынка часцей за ўсё мае простую будову з адной лісцеўай пластынкай на кожным чылавечыне.
    • Споравыя расліны часта маюць складаную лісцеўую пластынку, якая складаецца з некалькіх меншых лісцеўых пластынак.
  3. Месца ўзросту:

    • Голанасенныя расліны часцей за ўсё растуць у вышынях, на зямлі ці ў вадзе.
    • Споравыя расліны часта растуць на зямлі, у глебе, і могуць быць паўзваныя па вадзе, але іхнія споры спецыяльна прызначаныя для ацэнтавання ў некалькіх сітуацыях.
  4. Размнажэнне:

    • Голанасенныя расліны размнажаюцца палямікраскіпамі, адаптаванымі для атрымання патомных раслін з аднаго галоўнага карня ці аддзяленням галоўнага карня.
    • Споравыя расліны размнажаюцца спорамі, якія з'яўляюцца аднастайнымі клеткамі, спецыяльна прызначанымі для распаўсюджвання і далейшага размнажэння.
  5. Асаблівасці будовы:

    • Голанасенныя расліны часта маюць дыкатычныя карні, лісцеўыя пластынкі, і простую будову.
    • Споравыя расліны маюць клубеньчатую карневую сістэму, складаныя лісцеўыя пластынкі і асаблівыя арганы для вытворчасці і распаўсюджвання спор.

Гэтыя асаблівасці адзначаюць асноўныя адрозненні паміж голанасеннымі і споравымі раслінамі ў іх будове і размнажэнні.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Биология

Последние заданные вопросы в категории Биология

Задать вопрос