Вопрос задан 23.06.2023 в 03:28. Предмет Биология. Спрашивает Васильева Анастасия.

Які органи мають власні механізми саморегуляції​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Шишелова Виктория.

Ответ:

Объяснение:

I. Способи, пов’язані з управлінням дихання

Управління дихання – це ефективний засіб впливу на тонус м’язів і емоційні центри мозку. Повільне і глибоке дихання (за участю м’язів живота) знижує збудливість нервових центрів, сприяє м’язовому розслабленню, тобто релаксації. Часте (грудне) дихання, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму, підтримує нервово-психічну напруженість.

Спосіб 1

Сидячи або стоячи постарайтеся по можливості розслабити м’язи тіла і зосередьте увагу на диханні.

На рахунок 1-2-3-4 робіть повільний глибокий вдих (при цьому живіт випинається вперед, а грудна клітка нерухома); – на наступні чотири рахунки проводиться затримка дихання;

потім плавний видих на рахунок 1-2-3-4-5-6;

знову затримка перед наступним вдихом на рахунок 1-2-3-4.

Вже через 3-5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став помітно спокійніше.

Спосіб 2

Уявіть, що перед вашим носом на відстані 10-15 см висить пушинка. Дихайте тільки носом і так плавно, щоб пушинка НЕ ​​коливалася.

Спосіб 3

Оскільки в ситуації роздратування, гніву ми забуваємо робити нормальний видих: – глибоко видихніть;

затримайте дихання так довго, як зможете; – зробіть кілька глибоких вдихів; – знову затримайте дихання.

Свій спосіб.

II. Способи, пов’язані з управлінням тонусом м’язів, рухом

Під впливом психічних навантажень виникає м’язове напруження. Уміння його розслабляти дозволяє зняти нервово-психічне напруження, швидко відновити сили.

Спосіб 4

Оскільки домогтися повноцінного розслаблення всіх м’язів відразу не вдається, потрібно зосередити увагу на найбільш напружених частинах тіла.

сядьте зручно, якщо є можливість – закрийте очі;

дихайте глибоко і повільно;

пройдіться внутрішнім поглядом по всьому вашому тілу, починаючи від верхівки до кінчиків пальців ніг (або в зворотній послідовності) і знайдіть місця найбільшої напруги (часто це бувають рот, губи, щелепи, шия, потилиця, плечі, живіт);

постарайтеся ще сильніше напружити місця, які складно розслабити (до тремтіння м’язів), робіть це на вдиху;

відчуйте цю напругу;

різко скиньте напругу – робіть це на видиху; – зробіть так кілька разів.

В добре розслаблених м’язах ви відчуєте появу тепла і приємної важкості.

Якщо напруження зняти не вдається, особливо на обличчі, спробуйте розгладити його за допомогою легкого самомасажу круговими рухами пальців (можна зробити гримаси – подиву, радості та ін.).

Спосіб 5

У вільні хвилини, паузи відпочинку, освоюйте послідовне розслаблення різних груп м’язів, дотримуючись таких правил:

1) усвідомлюйте і запам’ятовуйте відчуття розслаблених м’язів за контрастом з перенапруженням;

2) кожна вправа складається з трьох фаз: «напружити-відчути-розслабити»;

3) напруженню відповідає вдих, розслабленню – видих.

Можна працювати з наступними групами м’язів:

обличчя (лоб, повіки, губи, щелепи);

потилиці, плечей;

грудної клітини;

стегон і живота;

кистей рук;

нижньої частини ніг.

Примітка. Щоб навчитися розслабляти м’язи, треба їх мати, тому щоденні фізичні навантаження підвищують ефективність вправ на розслаблення м’язів.

Спосіб 6

Спробуйте змінити ритм всьому організму за допомогою монотонних ритмічних рухів:

кругові рухи великими пальцями рук в «напівзамку»;

перебирання намистин на вашому намисті;

перебирання чоток;

пройдіть по кабінету (коридору) кілька разів, роблячи на два кроки вдих, ана п’ять кроків видих.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Багато органів в організмі людини мають власні механізми саморегуляції, які допомагають забезпечити оптимальне функціонування організму. Ось декілька прикладів органів з власними механізмами саморегуляції:

  1. Серце: Серце регулює свій ритм за допомогою внутрішнього імпульсу, що генерується в синусовому вузлі. Цей механізм дозволяє серцю бити регулярно та відповідати на потреби організму у кровопостачанні.

  2. Легені: Легені регулюють вентиляцію і обмін газів, збільшуючи чи зменшуючи частоту та глибину дихання в залежності від рівня кисню і вуглекислого газу в крові.

  3. Нирки: Нирки регулюють рівень води, солей і інших речовин в організмі, видаляючи надлишки через сечопускання та відновлюючи рівновагу рідин та електролітів.

  4. Підшлункова залоза: Підшлункова залоза регулює виділення інсуліну та глюкагону для контролю рівня цукру в крові.

  5. Головний мозок: Центральна нервова система, включаючи головний мозок, регулює різні фізіологічні процеси, такі як температура тіла, апетит, сон, статеву активність тощо.

  6. Шлунок і кишечник: Шлунок і кишечник мають механізми саморегуляції для переварення їжі, контролю апетиту та виведення залишків харчування.

  7. Шкіра: Шкіра регулює температуру тіла шляхом регуляції потовиділення і вазоконстрикції (звуження судин) або вазодилатації (розширення судин).

Це лише кілька прикладів органів, які мають власні механізми саморегуляції для підтримки сталого стану організму, відомого як гомеостаз. Усі ці механізми допомагають організму адаптуватися до змін в навколишньому середовищі і забезпечують його нормальне функціонування.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Биология

Последние заданные вопросы в категории Биология

Задать вопрос