Question

Повідомлення на тему дихальні вправи​

Answer 1

Ответ:Життя людини починається з вдиху, підтримується диханням, закінчується видихом. За допомогою регуляції дихання людина здатна змінювати свій стан. Індійський мудрець X-XI ст. Горакша стверджував, що дихання – це вогонь, який спалює наслідки вчинків: вдих дає силу, контролює й очищає тіло, затримка дихання стабілізує думки й наділяє довголіттям, а видих має очисні функції.

За індійською йогою, дихальні вправи впливають на життєву енергію (ци або чі – китайською мовою, кі – корейською та японською, тхі – в'єтнамською). У більшості людей її активність незначна, циркуляція хаотична або заблокована, що спричиняє хвороби, яких можна уникнути за допомогою регуляції дихання.

Об'єктами регуляції є: спосіб дихання – ротом, носом (оптимальний), однією ніздрею, почергово лівою або правою і т.д.; фаза (вдих, видих, затримка, пауза); тип (верхнє, середнє, нижнє); тривалість та потужність фаз, ритм, темп. Вдих підвищує тонус кори головного мозку, видих – знижує.

Затримка дихання на вдиху стимулює засвоєння кисню в легенях, видалення вуглекислого газу, дозволяє проявити максимальне фізичне зусилля, сприяє омолодженню, приборканню думок.

Затримка дихання на видиху змінює циркуляцію крові, підвищує концентрацію вуглекислого газу у крові, температуру тіла, обмін речовин і потовиділення, зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС), покращує розумову діяльність, інтуїцію, травлення, роботу залоз внутрішньої секреції і нервової системи.

Дихання з повільним вдихом і швидким енергійним видихом активізує пильнування, процеси кисневого метаболізму, а з коротким вдихом, повільним тривалим видихом і нетривалою затримкою на видиху – знижує тонус центральної нервової системи, артеріальний тиск, ЧСС.

Часте глибоке дихання змінює картину біострумів мозку, а при мінімальній мозковій неповноцінності приводить до зміни свідомості і судом.

Повний глибокий видих забезпечує найбільше розслаблення м'язів.

Короткі швидкі вдихи-видихи подразнюють нервові закінчення у носових ходах, очищують їх і дихальну систему, сприяють вентиляції легень, видаленню токсинів, тонізують нервову й судинну системи, посилюють кровообіг, збільшують температуру тіла й потовиділення, здатність до концентрації, кровопостачання головного мозку, послабляють спазми бронхів.

Техніка вдих носом, затримка, форсований подовжений видих ротом з опором (порціями через малий отвір стислих губ) і активним напруженням м'язів живота в кінці видиху сприяє заспокоєнню, вентиляції легень, тонізує дихальні м'язи, використовується у практиці логопедів, фоніаторів та ін.

Тривале (2-3 години) інтенсивне дихання ротом (вдих і видих швидкий, форсований, глибокий) у змінному ритмі, який задає аудіо-лідер, використовується у холотропному диханні С. Грофа і сприяє психосоматичній корекції шляхом відтворення трансового стану, усуває психоемоційні стреси та їх наслідки, депресію та ін.

Зменшення частоти дихання до 3-4 дихальних циклів за хвилину, а інтенсивності так, щоб коливання повітря не визначалося навіть пір'їнкою, піднесеною до ніздрів, сприяє концентрації у практиках дзен.

У давніх і сучасних оздоровчих системах (Мантек Чіа, Ніші, Норбекова та ін.), бойових мистецтвах практикують вправи з регуляції уявного дихання (шкірою, органами і т.д.) і використання резонансного ефекту дії голосових звукових хвиль на внутрішні органи та біоенергетичну систему. деякі з яких описані в легендах. Спів Сирен зачаровував морехідців, Орфея – давньогрецьких богів, людей, сили природи, кавказьких жерців – зцілював рани, а ірландських – піднімав бойовий дух. Свист Солов'я-розбійника шкодив істотам і предметам. Голосові звуки кельтського Огміоса робили людей щасливими.

Багаторазова явна чи уявна вимова звукосполучення "ОМ" у давньоіндійських вправах сприяла упорядкуванню усіх функцій організму і трансцендентації свідомості, а техніка з вдихом ротом із шиплячим звуком "С" або "Сі" через обмежувальну трубочку скрученого уздовж або упоперек язика, з нетривалою затримкою і видихом через обидві ніздрі, позбавляла відчуття спраги, охолоджувала організм, розслабляла м'язи очей.

Вимову певних голосових звуків використовують у східних оздоровчих системах для регуляції роботи відповідних органів і систем організму, а голосні викрики на видиху – для підсилення ударів у бойових мистецтвах.

Объяснение:

Говорю сразу нашла у интернете

Answer 2

Дихальні вправи - це спеціальні вправи, які спрямовані на покращення роботи дихальної системи. Вони допомагають підтримувати правильну вентиляцію легень, збільшити кількість кисню, що надходить до організму, підвищити ефективність під час фізичних навантажень, зменшити стрес та підвищити загальний рівень енергії.

Основна мета дихальних вправ - це учити контролювати дихання та поліпшувати його якість. Вони сприяють розширенню легень і покращенню газообміну, в результаті чого організм отримує більше кисню і змінюється рівень вуглекислого газу в крові.

Однією з найпоширеніших дихальних вправ є "глибоке дихання". Це вправа, у якій потрібно максимально наповнити легені повітрям, так щоб черевна діафрагма опускалася. Для цього необхідно насичувати киснем легені м'язами живота, а не плечовими м'язами. Глибоке дихання покращує кровообіг, нормалізує роботу серця, знімає напругу м'язів і стрес, регулює артеріальний тиск.

Іншою популярною дихальною вправою є "циферблат". Ця вправа передбачає ритмічне дихання через прикладання пальців до ніздрів. Через одну ніздрю вдихаємо повітря, затримуємо його на кілька секунд, а потім видихаємо через іншу ніздрю. Такий ритм дихання допомагає збільшити міцність легеневих клітин і розширити бронхи.

Окрім цього, існує ще багато інших дихальних вправ, таких як "число 8", "гармонічне дихання", "інтервальне дихання" і багато інших. Виконання регулярних дихальних вправ має багато корисних властивостей для організму і може бути використано як ефективний метод підтримки загального здоров'я і фізичної форми.