Question

Поясніть, завдяки яким особливостям будовою хвої більшість рослин вічно зелені? Помогите пожалуйста лучший ответ 100 баллов​

Answer 1

Ответ:

Хвойні рослини називають вічнозеленими, тому що замість одних голок відразу виростають нові, а нам здається, що вони завжди зелені. Всі дерева отримують поживні речовини за допомогою листя.

Answer 2

Зовні листки вкриті розвиненою покривною тканиною та товстим шаром воскоподібної речовини, які захищають від висихання та холоду. Такі листки можуть жити декілька років і поступово замінюватися новими, тому хвойні рослини завжди зелені і завжди здатні до фотосинтезу.

Answer 3

Будова хвої багатьох рослин, які є вічнозеленими, має кілька особливостей, які сприяють їхній здатності залишатися зеленими протягом усього року.

1. Вузькі та примарні листочки: Хвоя має вузьку форму, що дозволяє їй зменшувати поверхню взаємодії з повітрям. Це дозволяє зберігати вологу і запобігає її швидкому випаровуванню. Завдяки цьому, рослина може зберігати достатню кількість вологи, навіть у сухих умовах.

2. Зменшення фотосинтезу: Вічнозелені рослини також мають здатність знижувати швидкість фотосинтезу, коли умови недостатньо сприятливі. Це дозволяє їм витримувати низькі температури, недостатнє освітлення або дефіцит води. Завдяки цьому, вони можуть продовжувати зберігати своє зелене забарвлення навіть у незвичайних умовах.

3. Захист від втрати вологи: Хвоя відіграє важливу роль у захисті рослин від втрати вологи. Вона має вкритий воском шар, який утримує вологу всередині тканини рослини. Це допомагає рослинам витримувати сухе кліматичне середовище, де волога обмежена.

4. Продовження життєздатності листя: Хвоя має довгий термін життя, порівняно з листям інших рослин. Це означає, що вона може залишатися вічнозеленою протягом багатьох років, навіть при настанні холодної погоди або в періоди спаду активності росту.

Ці особливості будови хвої дозволяють багатьом рослинам залишатися вічнозеленими і зберігати своє зелене забарвлення протягом усього року. Вони адаптовані до незвичайних умов, де багато інших рослин не змогли б вижити.