Question

Виділений інтегрований ДНК-фрагмент довжиною 1300 п.н. Щоб охарактеризувати цей фрагмент, потрібно створити його рестрикційну карту. Цей ДНК-фрагмент обробили рестриктазою І або рестриктазою ІІ, або обома рестриктазами одночасно. Після розділення фрагментів в агарозному гелі отримали наступні результати: Феремент Довжина рестрикційних фрагментів, п.н. І 350 та 950 ІІ 200 та 1100 І і ІІ 150, 200, 950 Створіть рестрикційну карту ДНК-фрагмента, на якій вкажіть позиції сайтів рестрикції відносно один одного та відстань між ними у п.н.

Answer 1

Для створення рестрикційної карти необхідно визначити позиції сайтів рестрикції на ДНК-фрагменті. З результатів експериментів можна зробити наступні висновки:

Рестриктаза І розрізає ДНК на два фрагменти довжиною 350 і 950 п.н.

Рестриктаза ІІ розрізає ДНК на два фрагменти довжиною 200 і 1100 п.н.

Рестриктази І і ІІ, обробляючи ДНК-фрагмент одночасно, розрізають його на три фрагменти довжиною 150, 200 і 950 п.н.

Отже, можна скласти наступну рестрикційну карту:

Таким чином, перший сайт рестрикції розташований за відстанню 150 п.н. від початку ДНК-фрагменту, другий сайт - за відстанню 350 п.н., третій сайт - за відстанню 550 п.н., а четвертий сайт - за відстанню 1500 п.н. Разом ці розрізи розділяють ДНК-фрагмент на фрагменти довжиною 150, 200, 200, та 950 п.н.

Answer 2

Для створення рестрикційної карти ДНК-фрагмента, ми повинні аналізувати довжини рестрикційних фрагментів, отриманих після обробки фрагменту рестриктазами.

За наданими результатами, ми маємо наступні довжини рестрикційних фрагментів:

• Рестриктаза І: 350 п.н. та 950 п.н.
• Рестриктаза ІІ: 200 п.н. та 1100 п.н.
• Рестриктази І і ІІ: 150 п.н., 200 п.н., 950 п.н.

Зауважимо, що при використанні рестриктази ІІ не було отримано фрагментів довжиною 350 п.н., а при використанні рестриктази І не було отримано фрагментів довжиною 1100 п.н.

Отже, на основі цих результатів ми можемо скласти рестрикційну карту ДНК-фрагмента. Позиції сайтів рестрикції та відстані між ними будуть наступними:

markdownCopy code
     150  200  350  950  1100
      |     |     |     |     |

---

| | x | x | | x |

Де "x" позначає місця розрізання рестриктазами. За даними результатами, ми можемо сказати, що рестриктаза І розрізає ДНК-фрагмент на два фрагменти довжиною 350 п.н. та 950 п.н. Рестриктаза ІІ розрізає фрагмент на два фрагменти довжиною 200 п.н. та 1100 п.н. При одночасному використанні обох рестриктаз, отримуємо три фрагменти: 150 п.н., 200 п.н. та 950 п.н.