Вопрос задан 20.04.2021 в 12:35. Предмет Биология. Спрашивает Макаров Наурызбек.

Реферат на тему рослини мандривники

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Клонина Алёна.
Існує безліч рослин мандрівників навіть можна сказати що всі рослини які існують на землі всі вони є мандрівниками. Рослина як і людина не може проживати на одному місті вона мандрує в пошуках нового місця (домівки) А чи можуть рослини самостійно мандрувати без людського втручання? Адже в сучасному світі майже всі рослини мандрують за допомогою людини. Звичайно можуть. З допомогою вітру насіння рослин мандрує на інші території.Саме поняття “рослини – мандрівники”говорить про те, що це рослини які здатні до мандрів ( переміщення на інші території ). Наприклад: кукурудза, яблуня, персик, картопля та багато інших рослин.А чи можуть рослини самостійно мандрувати без людського втручання? Адже в сучасному світі майже всі рослини мандрують за допомогою людини.Звичайно можуть. З допомогою вітру насіння рослин мандрує на інші території.
0 0
Отвечает Рубцова Алина.
Різноманітність умов життя обумовлює і різнома­нітність способів поширення. Щоб вижити і дати потомство, кожний вид пристосовується на свій лад. Від того, наскільки «винахідливо» забезпечує він про­довження роду, залежить процвітання виду, його роз­виток. Зміна умов існування вимагає відповідної реакції живих організмів. Пристосуватися — значить жити, і навпаки: вид, що не може пристосуватися до нових умов, приречений на загибель. Позитивна реакція на дію нового фактора еволюції надає виду певної переваги над іншими.

У рослинному світі вплив на природу господар­ської діяльності людини став одним з наймогутніших факторів еволюції. Деякі рослини систематично вини­щувалися, решта страждала від змінення вологості ґрунту, випасу, викошування, витоптування. Частина видів втратила своїх запилювачів, інші не витримали високу концентрацію в ґрунті хімічних речовин тощо.

Для рослин, індиферентних до господарської ді­яльності людини, поява такого фактора не мала вирі­шального значення. Вони не гинули, але й скориста­тися «перспективою», яка відкривалася тепер у по­ширенні діаспор, не могли. По-перше, не всі види мали відповідні пристосування до антропохорії. По-друге, рослини, звиклі до певних умов існування, хоч їх насіння випадково заносилося в іншу місцевість, гинули на далекій чужині. Це відбувалося тому, що вони не були здатними пристосуватися до інших природних умов: кліматичних, ґрунтових, режиму во­логості, місцевих рослинних угруповань, бо, як ка­жуть ботаніки, мали вузьку екологічну амплітуду. Але були й інші. Інші рослини, «перебравшись» на екотопи, створені людиною, продовжували нормаль­но існувати. Господарська діяльність людини набага­то спростила їх поширення. Такі винятково пластичні й життєздатні види могли б розселитися по всіх мате­риках, якби на перешкоді не ставали моря й океани, а в межах континентів — широкі ріки, безмежні пустині і високі гірські хребти, вкриті вічними снігами. Можливість подолати ці перешкоди надає їм людина, яка в процесі господарської діяльності прокладає шляхи сполучення між континентами та місцевостями із специфічними умовами існування.

Відмінність антропохорного і природного способів розповсюдження полягає у дальності, масовості, швидкості першого з них. Дальність збільшує шанс дістатися придатної для зростання місцевості. Масо­вість забезпечує успішну колонізацію нового краю. Швидкість дає можливість найвіддаленішу «мандрів­ку» завершити до того, як насінина втратить схо­жість.

Пристосуванням до антропохорії є також висока плодючість. Адже чим більше діаспор має рослина, тим більше шансів, що якась їх частина потрапить у місцевість, придатну для життя, що кілька з них дадуть початок новій колонії.

Особливо підвищилися шанси здатних до антро­похорії рослин, що ростуть у безпосередній близь­кості до житла людини. Таким видам легше скори­статися здобутками цивілізації і, подолавши тисячі кілометрів у кишені пасажира, в мішку із зерном тощо потрапити в іншу місцевість. Тому в деяких рослин навіть не виникли якісь особливі пристосу­вання до поширення.

Важливою умовою успішного закінчення «подо­рожі» є наявність на «кінцевій зупинці» належного екотопу. Відсутність вільного місця в рослинному по­криві нової місцевості, хоч вона і знаходиться в ме­жах потенціального ареалу, завжди була однією з найбільш вагомих перешкод у розповсюдженні рос­лин. Ніякі найефективніші способи розповсюдження, ніякі інші переваги не допоможуть рослині оселитися в цілинному степу або пралісі, тобто незайманному угрупованні з різноманітним і багатим видовим скла­дом, де кожний вид займає свою екологічну нішу, а всі разом створюють єдиний злагоджений організм. Заб’ють непроханого гостя навколишні трави, і за­сохне він, не встигнувши й прорости.

Там, де рослинний покрив зруйнований і з’явилися вільні екологічні ніші, природні рослинні угруповання втратили свою рівновагу, конкуренція з боку місце­вої флори дуже послаблена. Таке рослинне угру­повання вже не здатне протистояти заселенню тери­торії іншими рослинами.

Легко оселитися рослинам там, де природний рос­линний покрив зруйнований розорюванням, житло­вим, промисловим чи транспортним будівництвом. Придатні до колонізації адвентивними рослинами штучні, наприклад, насипні грунти уздовж залізниць та інших шляхів сполучення. Подібні ділянки вини­кали вже з перших кроків господарської діяльності людини, особливо у процесі освоєння земель під сільськогосподарські угіддя. З часом інтенсивний розвиток сільського господарства, техніки та еконо­міки, урбанізація (будівництво міст), розширення сфери діяльності суспільства призвели до заміни на величезних просторах природних ландшафтів куль­турними і до істотних змін аборигенної (місцевої) рослинності. Нині близько 40 % поверхні Землю
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Мандрівники (лат. Clematis) — рід рослин з родини жовтецеві. Ці рослини дуже популярні в садівництві завдяки своїм квітучим ліанам, що можуть допомогти прикрасити будь-який сад.

Мандрівники є вічнозеленими або листопадними рослинами, які ростуть у вигляді ліан, тобто їхні пагони можуть дуже довго рости, вкриваючи великі площі. Квіти мандрівників мають діаметр від 2 до 20 см, вони можуть бути різного кольору: білі, жовті, рожеві, червоні, сині та інші. Часто квіти мають неприємний запах, який приваблює комах-запилювачів.

Мандрівники можуть рости в різних кліматичних зонах, вони зустрічаються на всіх континентах, крім Антарктиди. Їхні пагони можуть рости на деревах, кущах, скалах та інших поверхнях. В дикій природі мандрівники зазвичай ростуть в лісах та на берегах водойм.

У садівництві мандрівники часто використовують для прикраси садів, альтанок, відкритих терас та інших споруд. Вони також можуть бути використані для створення живих парканів або для прикраси стін та інших поверхонь. Ці рослини можуть рости на сонці або у тіні, але вони найкраще розвиваються на сонячних ділянках.

Для успішного вирощування мандрівників необхідно забезпечити їм підтримку у вигляді сітки, дроту або інших споруд. Також важливо забезпечити рослинам достатнє зволоження та добре дреновані грунти. Мандрівники можуть бу

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Биология

Последние заданные вопросы в категории Биология

Задать вопрос